Поки одні науковці намагаються зрозуміти, як колоністам захиститися й адаптуватися до марсіанських умов, інші пропонують змінити саму планету.
Чи можна зробити марсіанське середовище більш придатним для майбутніх колоністів, і чи варто цим займатися?
7 вересня 2025 року відбудеться місячне затемнення – момент, коли Земля перекриє шлях сонячному світлу й занурить Місяць у свою тінь. Астрономи з давніх часів почали передбачувати таке явище, наперед знаючи точний час і фазу затемнення – адже небесна механіка працює як годинник.
У відео з каналу Космос можна побачити, як саме проходитиме місячне затемнення, коли і де його можна буде спостерігати, а також як це можна буде сфотографувати.
7 вересня — повня та повне місячне затемнення, максимальна фаза затемнення о 21:12 за Києвом.
8 вересня — сполучення майже повного Місяця з Сатурном та Нептуном.
12-13 вересня — покриття Місяцем скупчення Плеяди.
19 вересня — Венера пройде за 0,5° від Регула (17:59 за Києвом).
16 вересня — сполучення старого Місяця з Юпітером (о 14:06).
19 вересня — покриття Венери старим Місяцем (15:24 — о 16:24).
21 вересня — Сатурн у протистоянні.
21 вересня — молодик. Цього ж дня відбудеться часткове сонячне затемнення, але видно його лише у Південній півкулі, зокрема у Новій Зеландії та частково в Антарктиді.
22 вересня — осіннє рівнодення, початок астрономічної осені.
23 вересня — Нептун у протистоянні.
23-го серпня 1966 року апарат "Lunar Orbiter 1" зробив перше фото Землі з орбіти Місяця.
Згаданий роботизований космічний апарат було запущено 10 серпня 1966. "Lunar Orbiter 1" був виведений на еліптичну майже екваторіальну місячну орбіту через 92,1 години після запуску.
20 серпня 1977 року з космодрому Космічного центру імені Кеннеді на мисі Канаверал (штат Флорида, США) було запущено автоматичну міжпланетну станцію "Вояджер-2". Для запуску була використана ракета-носій Titan IIIE/Centaur.
"Вояджер-2" успішно виконав свою основну місію: він відвідав системи Юпітера (1979), Сатурна (1981), Урана (1986) й Нептуна (1989). Нині космічний апарат виконує свою розширену місію з вивчення міжзоряного середовища. Станом на січень 2024 року він перебуває на відстані 136 а. о. (20,3 млрд км) від Землі.
Більш детально про місію за покликання.
6 серпня — сполучення Сатурна з Нептуном у сузір’ї Риб.
7 серпня — Венера на найбільшій висоті на передсвітанковому небі.
9 серпня — повня.
12 серпня — максимум метеорного потоку Персеїди. Через велику фазу Місяця кількість метеорів, які можна буде побачити, виявиться суттєво меншою, ніж зазвичай.
12 серпня — сполучення Венери з Юпітером.
19 серпня — Меркурій у найбільшій західній елонгації.
20 серпня — на передсвітанковому небі тонкий серп старого Місяця опиниться близько від Юпітера та від Венери.
23 серпня — молодик.
Лише після винайдення телескопа люди змогли вперше побачити кільця Сатурна. Через нечіткість телескопа Галілей не міг визначити, що це за кільця, і помилково припустив, що по обидва боки від Сатурна є два великі супутники.
Свою наукову подорож він почав у Трініті-коледжі Кембриджу, який закінчив у 1823 році. А вже за кілька років став Лукасівським професором математики, а згодом — професором астрономії та директором Кембриджської обсерваторії.
У 1835 році Ейрі очолив Королівську Гринвічську обсерваторію, якою кепував понал 45 років. І не просто очолив — повністю її реорганізував: оновив обладнання, врятував тисячі місячних спостережень і зробив обсерваторію зразком точності для всього наукового світу.
Ейрі мав неабиякий вплив у наукових колах Британії. Виступав проти державного фінансування "чистої науки", вважаючи, що оригінальні дослідження краще залишити приватним особам та установам..
Одна з найяскравіших зір нічного неба червоний надгігант Бетельгейзе (α Оріона) має зірку-компаньйона.
Перше фото компаньйона було зроблене за допомогою телескопа Gemini North на Гаваях.
Більш детально можна дізнатись у відео або зі статті.
16 липня 1969 року о 13 годині 32 хвилини за Гринвічем розпочалася місія «Apollo-11», вже через декілька днів астронавти Ніл Армстронг та Базз Олдрін висядяться на поверхню Місяця.
Двигуни всіх трьох ступенів ракети-носія «Сатурн V» відпрацювали за розрахунковою програмою і корабель було виведено на геоцентричну орбіту, близьку до розрахункової.
LIGO-Virgo-KAGRA виявили наймасовіше злиття чорних дір на сьогоднішній день.
Потужне злиття призвело до утворення чорної діри, маса якої приблизно в 225 разів перевищує масу нашого Сонця. Сигнал, позначений як GW231123, був виявлений під час четвертого спостережного запуску мережі LVK 23 листопада 2023 року.
Команда LIGO об'єдналася з партнерами з детектора Virgo в Італії та KAGRA (детектор гравітаційних хвиль Kamioka) в Японії, щоб створити колаборацію LVK. Ці детектори разом спостерігали понад 200 злиттів чорних дір у своєму четвертому запуску та близько 300 загалом з початку першого запуску в 2015 році.
Попередній рекорд наймасивнішого злиття зафіксували у 2021 році і тоді загальна маса новоутвореної діри сягала 140 Сонць. Цього разу астрономів здивувала і швидкість обертання двох монстрів: "Майже на межі, дозволеній Загальною теорією відносності" - пояснює один з авторів відкриття.
Загалом, ця сфера астрономії ще дуже молода, але схоже що стрімко розвивається. Якщо не буде проблем з фінансуванням цих проектів (а такі сигнали є), то на нас чекає ще багато цікавих відкриттів.
Це відбиток майстерності і часу, в якому відчутні нотки лісових стежок, дим від печі, пахощі трав і спека степів.
Запрошуємо поглянути на мапу України по-новому в каруселі — через сир, що розповідає свою історію регіону.
3 липня — Земля проходить афелій — найвіддаленішу від Сонця точку своєї орбіти
4 липня — сполучення Венери з Ураном.
4 липня — Меркурій у найбільшій східній елонгації, спостерігається низько над західним горизонтом невдовзі після заходу Сонця.
6 липня — сполучення Сатурна з Нептуном.
10 липня — повня.
14 липня — Сатурн розпочинає ретроградний рух.
17 липня — Меркурій розпочинає ретроградний рух.
23 липня — сполучення старого Місяця з Юпітером.
24 липня — молодик.
28 липня — сполучення Місяця з Марсом.
31 липня — максимум широкого метеорного потоку Південні Дельта-Аквариди (діє з 12 липня по 23 серпня; ZHR = 25). Радіант розташується низько над горизонтом.
Космос ближче, ніж здається!
Планетарії — це більше, ніж просто зоряне небо над головою. Це місце, де наука оживає!
Канал Planetarium Noosphere зібрав карусель з найцікавішими фактами про еволюцію планетаріїв.
17 червня ESA та OHB нарешті уклали контракт на створення Laser Interferometer Space Antenna (LISA).
Laser Interferometer Space Antenna (LISA) — це запланований космічний зонд для виявлення та точного вимірювання гравітаційних хвиль — збурень гравітаційного поля, що спричинені гравітаційною дією рухомих тіл. LISA стане першою спеціальною гравітаційно-хвильовою обсерваторією космічного базування. Його метою є вимірювання гравітаційних хвиль безпосередньо за допомогою лазерної інтерферометрії. Концепція LISA складається з трьох космічних кораблів, розташованих у вершинах рівностороннього трикутника зі сторонами 2,5 млн км, які летять по геліоцентричній орбіті. Відстань між супутниками точно контролюється для виявлення гравітаційної хвилі, що проходить.
Видобуток геотермальної енергії з ядра Землі, як правило, вважається безпечним, але існують певні ризики, які необхідно враховувати. Хоча теоретично тепло ядра Землі є невичерпним джерелом енергії, практично його використання пов'язане з певними технічними та екологічними викликами.
Досі видобуток геотермальної енергії, тобто тепла Землі, був обмежений місцями з джерелами гарячої води. Але нові технології проникають набагато глибше аби дістатися до тепла земного ядра. Наскільки це безпечно та які має перспективи?
21 червня настане літнє сонцестояння, на який припадає найдовший день та найкоротша ніч у році. Тривалість дня залежить від географічної широти.
Коротка інструкція до програми Stellarium. Як побачити, що в будь-який момент видно на небі, які зорі та цікаві об'єкти де знаходяться на небі, та ще багато корисного та цікавого.
Відео з каналу AstroSandbox Ukraine
Програма знаходиться тут: https://stellarium.org/uk
НЕБЕСНІ ОРІЄНТИРИ. Як знайти на зоряному небі сузір’я Великої Ведмедиці? Практичні поради для кожного!
Щоб знайти сузір'я Великої Ведмедиці, подивіться на нічне небо і спробуйте знайти сім яскравих зірок, які утворюють форму, що нагадує великий ковш з ручкою. Це сузір'я розташоване на північному небі, і його можна спостерігати в будь-яку пору року.
Відео з каналу Все про Всесвіт
1 червня — сполучення Місяця з Марсом.
7 червня — максимум метеорного потоку Денні Арієтиди, (14 травня до 24 червня).
11 червня — повня.
17 червня — Марс (1.4m) майже впритул наблизиться до Регула (α Лева), кутова відстань між ними складатиме 0.7°.
19 червня — сполучення Місяця з Сатурном.
21 червня — літнє сонцестояння (05:42), початок астрономічного літа.
25 червня — молодик.
27 червня — максимум метеорного потоку Червневі Боотиди (22 червня до 2 липня).
30 червня — сполучення Місяця з Марсом.
Серед усіх букв заховалися 20 слів, які є назвами складових Сонячної системи. Попробуй їх відшукати...
2 травня — протистояння астероїда Веста.
4 травня — Місяць у сполученні з Марсом.
5 травня — Марс у сполученні з розсіяним зоряним скупченням М44 (Ясла).
6 травня — максимум метеорного потоку Ета-Аквариди.
12 травня — повня.
15 травня — подвійний транзит тіней супутників Юпітера по його диску. Одночасно на планету відкидатимуть тіні Іо та Ганімед.
22 травня — сполучення Місяця з Сатурном.
24 травня — сполучення Місяця з Венерою.
27 травня — молодик.
31 травня — найбільша західна елонгація Венери.
Серед усіх букв заховалися 13 слів, що стосуються виготовлення ящика для інструментів. Попробуй їх відшукати...
Серед усіх букв заховалися 14 слів, що стосуються виготовлення прихватки для гарячого посуду з тканини та текстильних матеріалів. Попробуй їх відшукати...
Серед усіх букв заховалися 15 слів, що стосуються виготовлення сумки-шопера з тканини та текстильних матеріалів. Попробуй їх відшукати...
1959 року в Канаді були надруковані марки “Пластової пошти” із зображеннями писанок різних регіонів України.
45 українських традиційний великодніх писанок, зображених на марках, були створені майстром з писанкарства Ярославом Елиївим як презентація 23 етнографічних регіонів України - кожен аркуш демонструє писанки певного регіону України. Дизайн самих марок виконав художник Мирон Левицький (Лев). Задум та керівництво проектом - заслуга Степана Ґели.
На кожній марці є супроводжуюча інформація. На додаток до символу Пласту – лілейки і напису “Пластова пошта” у заголовку, на лівій стороні кожної марки є напис “Українські писанки”, а внизу – напис англійською “Ukrainian Easter Eggs”. Усі ці елементи дизайну виконані в оливковому кольорі. Усі зображення писанок – багатоколірні. Під кожною писанкою є напис (чорним) – назва регіону, звідки ця писанка походить. На правій стороні марки червоним кольором надруковано – номер марки та головний елемент дизайну, що використаний на писанці, напр. – зірки, хрести, метелики, листя, троянди, вовчі зуби, драбина, соняшник тощо. На окантовці листа з марками зображений стилізований у гуцульському стилі олень.
1 квітня — молодий Місяць опиниться поруч із Плеядами.
2 квітня — Місяць у сполученні з Юпітером.
5 квітня — Місяць у сполученні з Марсом.
13 квітня — повня.
21 квітня — Меркурій перебуватиме у найбільшій західній елонгації, віддалившись від Сонця на 27,4°.
22 квітня — максимум метеорного потоку Ліриди (до 18 метеорів на год).
24 квітня — Венера досягає найбільшої яскравості (-4,8m) на ранковому небі.
25 квітня — Місяць, Венера, Сатурн та Нептун у тісному розташуванні низько над східним горизонтом.
27 квітня — молодик.
29 квітня — сполучення Венери і Сатурна.
30 квітня — сполучення Місяця з Юпітером.
Серед усіх букв заховалися 12 слів, що стосуються сил у природі. Попробуй їх відшукати...
Серед усіх букв заховалися 13 слів, що стосуються виготовлення панно з текстильних матеріалів. Попробуй їх відшукати...
Серед усіх букв заховалися 10 слів, що стосуються виготовлення браслета з бісеру. Попробуй їх відшукати .
10-го березня 1977 науковці Джеймс Елліот (James Elliot), Едвард Данем (Edward Dunham) та Джесі Мінк (Jessica Mink) підтвердили існування системи кілець у Урана у рамках спостережень на борту Повітряної обсерваторії Койпера (Kuiper Airborne Observatory) - телескопу встановленого на модифікований літак Lockheed C-141 Starlifter.
На сьогодні відомо 13 окремих кілець. У порядку збільшення відстані від планети вони розташовані так: 1986U2R / ζ, 6, 5, 4, α, β, η, γ, δ, λ, ε, ν і μ. Мінімальний радіус має кільце 1986U2R / ζ (38 000 км), максимальний - кільце μ (приблизно 98 000 км). Між основними кільцями можуть бути слабкі пилові кільцеві скупчення й незамкнені дуги. Ймовірно, вони складаються з водяного льоду із включеннями органіки.
Цікавим фактом є те, що 22-го лютого 1789 року кільця спостерігав британський астроном Вільям Гершель про що свідчать записи у його щоденнику де він навіть намалював їхню діаграму. Суперечки про те як науковець спромігся помітити кільця Урана ще у XVIII ст. тривають і до сьогодні.
4-го березня 1979 року апарат "Voyager-1" виявив кільця Юпітера.
Кільця Юпітера настільки тьмяні, що їх надзвичайно важко побачити з Землі (спостереження можливе у ІЧ-діапазоні), навіть перебуваючи ближче до планети їх можна спостерігати коли сонячне проміння світить крізь них. Після "Voyager-1" кільця досліджували апарати "Galileo" та "Juno".
Ширина кілець становить близько 1000 км, а товщина - не більш 30 км, вони розташовані на відстань приблизно 57 000 км від верхніх шарів атмосфери Юпітера. Науковці припускають, що кільця складаються з матеріалу, який був викинутий на орбіту планети після падіння комет/астероїдів на супутники Юпітера. Також імовірними джерелами матеріалу для кілець є супутники Метис і Адрастея, чиї орбіти лежать у межах кілець.
1 березня — сполучення Місяця з Меркурієм.
5 березня — Місяць пройде неподалік від розсіяного скупчення Плеяди.
8 березня — Меркурій у найбільшій східній елонгації.
9 березня — Місяць у сполученні з Марсом.
14 березня — місячна повня та повне місячне затемнення; в Україні буде видно лише півтіньову фазу.
20 березня — весняне рівнодення, початок астрономічної весни, точний час події — 11:01 за Києвом.
23 березня — кільця Сатурна повернуться до нас ребром і повністю зникнуть для земного спостерігача.
29 березня — часткове сонячне затемнення, майже невидиме в Україні, але доступне у західній півкулі.
Він створив понад дві тисячі орнаментальних малюнків на основі буковинських орнаментів. Серед робіт - схеми для вишивки рушників, обрусів, сорочок, подушок, ескізи листівок, вітальних адресних папок тощо.
Перегляньте проєкти учнів 7 класу і оберіть той, який, на вашу думку, є найкращим
Компанія Firefly Aerospace повідомила, що її посадковий модуль Blue Ghost 1 успішно вийшов на еліптичну навколомісячну орбіту та зробив декілька знімків нашого супутника.
За планом, Blue Ghost 1 проведе на орбіті 16 діб. Він виконає додаткові запалювання двигуна, щоб облетіти Місяць, та спробує здійснити посадку біля Моря Криз на видимому боці супутника 2 березня. Аматорські трекери, які відстежили його радіосигнали, вирахували, що модуль перебуває на орбіті висотою від 150 до майже 5700 кілометрів від поверхні Місяця.
Докладніше на каналі Alpha Centauri
40 таблиць народного одягу Підкарпатської Русі. 1922 рік. Цим схемам, що зібрала Амалія Кожмінова, майже більше 100 років.
З відкритих джерел...
Одним із його «батьків» називають італійця Гульєльмо Марконі - науковця, винахідника, Нобелівського лауреата в галузі фізики.
Ще 20-річним юнаком цей уродженець Болоньї якось одного дня надіслав бездротовий сигнал в поле зі свого саду на відстань 3 км. І ось із цього моменту все починається. І не лише в його життєвій історії, а й в історії людства, яке отримало в свої руки такий сильний інструмент - радіо.
Докладніше...
Домашнє завдання з ФІЗИКИ: перейти за покликанням ТЕСТИ , ввести свій код (дивися нижче у таблиці) і виконати тести.
Реєстрацію можна пройти відповідно до інструкції:
ІНСТРУКЦІЯ:
4-го лютого 1906 року народився американський астроном Клайд Томбо (Clyde Tombaugh) — американський астроном, який відкрив велике число астероїдів, а також карликову планету Плутон в 1930 (упродовж 1930—2006 Плутон вважався планетою).
Томбо використовував 13-дюймовий астрограф обсерваторії, щоб отримати фотографії однієї і тієї ж частини неба, у різні ночі. Для порівняння зображень використовувався блінк-мікроскоп. На момент зміни зображення, рухомі об'єкти, такі як планета, перемістяться з одного місця в інше, в той час, як найвіддаленіші об'єкти, такі, як зірки, не змінюють свого положення. Томбо виявив такий об'єкт, що рухається, і подальші спостереження показали, що це планета. Відкриття було зроблено у вівторок, 18 лютого 1930, за допомогою зображень, отриманих у січні того ж року.
1 лютого — на вечірньому небі Сатурн, молодий Місяць , Венера та Нептун у тісному розташуванні.
4 лютого — Венера досягає найвищої точки на небі.
6 лютого — Місяць проходить через скупчення Плеяди.
7 лютого — Місяць у сполученні з Юпітером.
8 лютого — транзит тіні Титана по диску Сатурна. (з 16:37до 22:22 за Києвом).
9 лютого — сполучення Місяця з Марсом .
12 лютого — місячна повня.
16 лютого — Венера досягає найбільшої яскравості у -4,6m.
24 лютого — транзит тіні Титана по диску Сатурна (з 15:44 до 21:44 за Києвом).
Останній тиждень лютого на вечірньому небі перебуватимуть усі 7 планет. Однак деякі з них опиняться занадто низько над горизонтом, аби їх спостерігати.
28 лютого — молодик.
1-го лютого 2003 року шатл "Columbia" розпався під час входження в атмосферу Землі. Причиною катастрофи стало руйнування зовнішнього теплоізоляційного шару на лівій площині крила шатла, викликане падінням на нього шматка теплоізоляції кисневого бака під час старту місії STS-107, 16-го січня 2003 року.
Усі семеро астронавтів загинули: (зліва направо) Девід Браун, Річард Гасбанд, Лорел Кларк, Калпана Чавла, Майкл Андерсон, Вільям Маккул, Ілан Рамон.
У наш час уявлення про Всесвіт дуже відрізняється від того, як його уявляли раніше. Ми користуємося GoogleMaps, картами зворотнього боку Місяця, планетаріями для передбачення руху планет і 3D-мапами нашої галактики. А разом з цим ми досі для орієнтування на небесній сфері використовуємо сузір’я, більшість з яких для північної півкулі склали ще древні греки. Але чи завжди так буде? Що не так з нашими сузір’ями? Який вигляд вони матимуть через 90 000 років? Як вони виглядають насправді?
Огляд основних наукових місій, що полетять в космос вже цього року!
Якась нереальна кількість місій і мікромісій з вивчення Сонця, сонячного вітру, просто божевільна навала апаратів на Місяць і наукових супутників ДЗЗ. Людство рветься в космос!
За публікацією Максима Ціжа на Alpha Centauri
Це свято було запроваджене на честь того, що у 1851 році було доведено, що Земля обертається навколо Сонця. Сьогодні людям відомо, що Земля обертається навколо майже вертикальної осі кожні 24 години, що утворює один земний день. Але ці базові знання не завжди були такими незаперечними.
Лише у 1851 році французький фізик Леон Фуко продемонстрував, як обертається наша планета, за допомогою пристрою, тепер відомого як маятник Фуко (великого масивного маятника, підвішеного до склепіння просторої високої зали, коливання котрого відображають обертання Землі).
Вперше Фуко здійснив експеримент з використанням такого маятника 8 січня 1851 року в погребі свого будинку у Парижі. Для цього він закріпив на куполі Пантеону (Париж) величезний маятник. Завдяки кріпленню зі сталевого дроту маятник міг рухатися в будь-який бік. Коли Фуко повертав його, то помітив обертання площини приладу, хоча пояснення цьому в нього не було. Вчений спочатку приміряв модель планети на свій латунний маятник, що допомогло зрозуміти – він науково довів обертання Землі. Своє спостереження він зафіксував вночі саме 8 січня. Маятник отримав назву «маятник Фуко». А пам’ять про цей досвід вшановується кожного року.
3 січня — максимум метеорного потоку Квадрантиди.
4 січня — покриття Сатурна Місяцем.
7 січня — транзит тіні Титана по диску Сатурна.
10 січня — Венера у найбільшій східній елонгації.
13 січня — комета C/2024 G3 (ATLAS) проходить перигелій.
16 січня — Марс у протистоянні.
18 січня — сполучення Венери й Сатурна.
23 січня — транзит тіні Титана по диску Сатурна.
