У даних нещодавно введеного в експлуатацію наземного телескопа ім. Вери Рубін відкрили можливу нову карликову планету, яка обертається навколо Сонця за орбітою Нептуна. Вона стала першим вагомим відкриттям даного телескопа, яке він зробив ще до свого повноцінного старту огляду неба.
Схематичне зображення орбіти кандидата у карликові планети 2026 ED138
Місяць — є п’ятим за величиною супутником у Сонячній системі та найбільшим серед них пропорційно до своєї планети. Його вигляд дивував і заворожував людей протягом всієї історії. Йому приписували найбільш різноманітні сили і впливи.
Але які насправді взаємодії відбуваються між Місяцем і Землею? Відповідь на це запитання можна знайти у відео на ютуб-каналі ВсесвітUA
4 жовтня — Сатурн в протистоянні: планета перебуватиме навпроти Сонця, яскраво сяючи всю ніч від заходу до світанку. Кільця Сатурна цього року добре помітні.
5 жовтня — перед світанком тонкий серп Місяця наблизиться до Марса та зоряного скупчення «Вулик» (Мессьє 44) на східному небі.
9 жовтня — пік метеорного потоку Драконіди (близько 10 метеорів на годину).
22 жовтня — пік швидких Оріонід із залишків комети Галлея (до 20 метеорів на годину у ніч проти 22 жовтня).
26 жовтня — повний Місяць, відомий як Місяць мисливців, який ефектно виглядає з помаранчевим відтінком під час сходу.
27 жовтня — Місяць пройде поблизу зоряного скупчення Плеяди в сузір'ї Тільця (в окремих регіонах можливе покриття зір).
6 вересня – сполучення Місяця з Марсом.
8 вересня – сполучення Місяця з Юпітером.
11 вересня – молодик.
14 вересня – покриття Венери Місяцем.
22 вересня – Венера досягає максимальної яскравості.
23 вересня – осіннє рівнодення, початок астрономічної осені.
26 вересня – Нептун у протистоянні.
26 вересня – повня.
30 вересня – Місяць поруч з Плеядами.
Орбітальна обсерваторія SWIFT від NASA була виведена на орбіту 20 листопада 2004 року і займалась вивченням гамма-спалахів, а пізніше використовувалася як універсальна багатохвильова обсерваторія (вивчення гамма-, рентгенівського- та ультрафіолетового випромінювання).
12 серпня 2026 року відбудеться повне сонячне затемнення — Місяць повністю закриє Сонце для спостерігачів у вузькій смузі на Землі.
Тип: повне сонячне затемнення
Дата: 12 серпня 2026 року
Найкраще спостерігатиметься: в Іспанії, Ісландії, Гренландії та частині Арктики.
В Україні: затемнення буде частковим.
Орієнтовно варто бути на місці спостереженняФ вже до 20:00, оскільки в Україні часткова фаза починається близько 20:10 за київським часом, а завершується приблизно о 20:53.
2 серпня — Меркурій у найбільшій західній елонгації.
3 серпня — комета 10P/Tempel проходить на найменшій відстані до Землі.
7 серпня — Місяць опиниться поруч з Плеядами.
12 серпня — повне сонячне затемнення у східній Гренландії та Іспанії.
12 серпня – молодик.
12 – 13 серпня — максимум найпотужніший зорепад року — Персеїди.
15 серпня — сполучення Меркурія та Юпітера.
15 серпня — Венера у найбільшій східній елонгації.
28 серпня — часткове місячне затемнення безпосередньо перед світанком.
28 серпня — повня.
Астрономи вперше прямо виявили атмосферу навколо скелястої екзопланети LHS 1140 b, яка розташована в зоні придатності на відстані 48 світлових років від Землі.
Екзопланета приблизно у півтора-два рази більша за Землю і має масу 5,6 разів більшу.
LHS 1140 b обертається навколо тьмяного червоного карлика втричі меншого за Сонце з періодом 24,7 доби. Низька світимість зорі забезпечує температурний режим, необхідний для можливого існування води в рідкому стані на даній екзопланеті.
У ці дні, завдяки фазі нового Місяця, засвічення неба від супутника є мінімальним. Це створює найбільш оптимальні умови спостереження об'єктів глибокого космосу, а також найсприятливіші умови спостереження центральної частини диску Галактики.
Для пошуку центральної частини Молочного Шляху потрібно дивитись на південну частину неба. Далі там знайти сузір'я Стрільця (Sagittarius), Скорпіон (Scorpius) та Щита (Scutum), які і перебувають поблизу ядра Галактики на нічному небі. Для пошуку сузір'їв допоможе онлайн-мапа неба Stellarium Web (використовується на зображенні).
Сьогодні, 6 липня, Земля перебуває у найвіддаленішій точці своєї орбіти від Сонця. Для будь-якого космічного тіла, що рухається навколо Сонця по еліптичній орбіті (планети, комети, астероїді та ін.), ця точка називається афелієм.
Для Землі проходження цієї точки припадає саме на літо у північній півкулі (3 – 7 липня). На зміну сезонів впливає не відстань від Сонця, а саме нахил земної осі.
Видимий розмір Сонця в афелії зменшується приблизно на 3,3 % відносно перигелію (найближчої точки орбіти до Сонця).
4 липня — сполучення Марса з Ураном на ранковому небі.
6 липня — Земля проходить афелій. Відстань до Сонця — 152 087 774 км.
8 липня — перед світанком Місяць буде поблизу Сатурна.
11 липня — сполучення Місяця з Марсом на передсвітанковому небі.
14 липня — молодик.
17 липня — сполучення Місяця з Венерою.
29 липня — повня.
Найбільше та найдетальніше фото центру нашої галактики Чумацький Шлях у видимому світлі, яке коли-небудь було зроблено, було опубліковано сьогодні місією космічного телескопа "Евклід" (Euclid) Європейського космічного агентства (ESA).
Чи може життя бути можливим деінде в Чумацькому Шляху?
NASA завершила фінальний огляд головного дзеркала космічного телескопа Nancy Grace Roman. Незабаром апарат вирушить у космос і займе позицію за 1,5 млн км від Землі, звідки дослідники спостерігатимуть Всесвіт в інфрачервоному діапазоні.
Надішліть своє ім'я за мільйон кілометрів з Nancy Grace Roman Space Telescope і станьте частиною спадщини даного телескопа.
Отримайте свій посадковий талон та досліджуйте Всесвіт разом з Nancy Grace Roman: https://go.nasa.gov/RomanNames
Надіслані імена будуть завантажені на SD-карту, прикріплену до обсерваторії.
9 червня – сполучення Венери з Юпітером.
13 червня – перед світанком Місяць поруч із Марсом та Плеядами.
15 червня – Молодик.
15 червня – Меркурій у найбільшій східній елонгації, спостерігається на заході невдовзі після заходу Сонця.
17-18 червня – «міні-парад»: на західному небі можна буде побачити Меркурій, Юпітер, Місяць і Венеру.
21 червня – літнє сонцестояння.
22 червня – максимум метеорного потоку Червневі Боотиди. Цей потік породжений короткоперіодичною кометою 7P/Понса-Віннеке (7P/Pons-Winnecke), що наближається до Сонця кожні 6,2 роки.
25 червня – сполучення Меркурія з Юпітером.
30 червня – Повня.
30 червня – День астероїда.
1 травня — «Квіткова» повня (мікромісяць). Повний Місяць у травні збігається з його апогеєм (максимальною віддаленістю від Землі), що робить його першим у серії з трьох «мікромісяців».
5-6 травня — Метеорний потік Ета-Аквариди (до 20 метеорів на годину), який є спадщиною комети Галлея.
Юпітер залишатиметься видимим майже до опівночі на нічному небі травня, та продемонструє цілу серію подвійних транзитів своїх супутників – Європи та Ганімеда.
15 – 16 та 22 травня тіні двох супутників одночасно перетинатимуть хмари гігантської планети. Під час події 22 травня тінь Європи, хоча й з'явиться на дві хвилини пізніше за тінь Ганімеда, рухатиметься швидше і згодом випередить її.
19 травня — Місяць між Венерою та Юпітером. Молодий серп Місяця розташується між двома найяскравішими планетами.
31 травня — «Блакитний» Місяць. Друга повня за календарний місяць.
"Вояджер 1" втратив ще один інструмент, але НАСА зробила цей вибір, щоб зберегти космічний апарат довше. 17 квітня 2026 року інженери вимкнули експеримент із низьким зарядженими частинками, оскільки радіоізотопне джерело живлення Вояджера продовжує слабшати приблизно на 4 вати щороку. Вояджер 1 запущений у вересні 1977 року і увійшов у міжзоряний космос у 2012 році, що зробило його найдалішим і найдовшим дослідником глибо NASA каже, що два наукові прилади досі працюють, а це означає, що зонд може продовжувати вивчати простір між зірками трохи довше. Неймовірно, що машина, побудована в 1970-х роках, досі розмовляє з Землею з міжзоряного космосу.
Місія Artemis II успішно завершила основну фазу обльоту Місяця, наблизившись до його поверхні на відстань близько 6545 км. Цей маневр не лише дозволив екіпажу вийти на рекордну дистанцію від Землі — 406 тис. км, — а й подарував науці безцінний масив даних. За сім годин інтенсивної роботи астронавти Рід Вайзман, Віктор Гловер, Крістіна Кох та Джеремі Гансен зробили близько 10 тис. високоякісних світлин.
Якщо все піде за планом, приводнення відбудеться 11 квітня о 03:07 за Києвом у Тихому океані біля узбережжя Сан-Дієго. Потім чотирьох астронавтів піднімуть на берег для медичного обстеження.
Однак космічний корабель все ж таки не поб'є рекорд швидкості Apollo 10 (39 938 км/год, 26 травня 1969 року), як заявлялося раніше...
За матеріалом Universe Space Tech
Сьогодні (06.04.2026) астронавти місії "Artemis II" встановили рекорд дальності польоту від Землі, вони віддалилися на 406 764 км від нашої планети.
Попередній рекорд належав астронавтам місії "Apollo 13", які через позаштатну ситуацію на борту не здійснювали висадку на супутник, а використали його гравітацію для повернення на Землю (як це зараз роблять астронавти "Artemis II").
Тоді, 15-го квітня 1970 року, "Apollo-13" досягнув відстані у 400 171 від Землі.
На зображенні представлено порівняння двох історичних моментів: знаменитої фотографії «Схід Землі», зробленої місією Apollo 8 у 1968 році, та сучасного знімка місії Artemis 2, датованого 6 квітня 2026 року.
