Це відбиток майстерності і часу, в якому відчутні нотки лісових стежок, дим від печі, пахощі трав і спека степів.
Запрошуємо поглянути на мапу України по-новому в каруселі — через сир, що розповідає свою історію регіону.
1959 року в Канаді були надруковані марки “Пластової пошти” із зображеннями писанок різних регіонів України.
45 українських традиційний великодніх писанок, зображених на марках, були створені майстром з писанкарства Ярославом Елиївим як презентація 23 етнографічних регіонів України - кожен аркуш демонструє писанки певного регіону України. Дизайн самих марок виконав художник Мирон Левицький (Лев). Задум та керівництво проектом - заслуга Степана Ґели.
На кожній марці є супроводжуюча інформація. На додаток до символу Пласту – лілейки і напису “Пластова пошта” у заголовку, на лівій стороні кожної марки є напис “Українські писанки”, а внизу – напис англійською “Ukrainian Easter Eggs”. Усі ці елементи дизайну виконані в оливковому кольорі. Усі зображення писанок – багатоколірні. Під кожною писанкою є напис (чорним) – назва регіону, звідки ця писанка походить. На правій стороні марки червоним кольором надруковано – номер марки та головний елемент дизайну, що використаний на писанці, напр. – зірки, хрести, метелики, листя, троянди, вовчі зуби, драбина, соняшник тощо. На окантовці листа з марками зображений стилізований у гуцульському стилі олень.
40 таблиць народного одягу Підкарпатської Русі. 1922 рік. Цим схемам, що зібрала Амалія Кожмінова, майже більше 100 років.
З відкритих джерел...
Дослідник українського хліба Вадим Мицик, впевнений, що українці «у своєму художньому хлібопеченні показують високий космічний світогляд».
« В Україні хліборобство відоме 9 тисяч років тому із мезоліту, але найкраще воно розквітло за часів Трипільської цивілізації. У трипільському мистецтві все творилося по колу. І у нашому українському житті все робилося по священному колу — наш хліб у собі має основу кола — від колобка і до коровая, тобто від найменшого і до найбільшого. Коли наші предки 5 тисяч років тому із берегів Дніпра пішли в Індію, вони принесли туди „веди рога“, тобто знання найвищі. І от там є таке слово „свах“, як вище небо; індійці не знають, що то воно таке. А як ми візьмемо та подивимося на наше весілля, то знаємо, що цим весіллям порядкують свахи і свати, і коли наші славні свахи-коровайниці коровай зібгали, уквітчали і він спікся, то їх потім обдаровують шишками, які мають знак сварги, тобто отого невпинного крутію нашого всесвіту. Отже, наш хліб пов'язаний напряму із небесами і нашою землею. Як у Трипіллі пшенична зернина тримає сферу неба і сферу землі, так само у нас назва простенького слова „колосок“ складається з двох слів „коло“ — це сонце, а „сок“ — це живильність землі».
17 жовтня 1935 р. на Харківщині народився Андрій Куліш - український майстер витинанок.
Витинанками захопився у зрілому віці, хоча малював, вирізував і ліпив ще в школі. Перша персональна виставка витинанок Андрія Куліша відбулася у Харківському літературному музеї в 1992 р.
"Наприкінці 1960-х років слобожанин Андрій Куліш спробував "малювати ножицями", тобто вирізати з паперу візерунки й робити з них картини. Тепер він один з найкращих витинанкарів України, а його роботи прикрашають музеї та приватні колекції США, Австралії, Бельгії, Ізраїлю, Німеччини, Польщі.", - зі статті "Витинанки Андрія Куліша" Н Чернова.
Андрій Куліш навчався на курсах трактористів у м.Дергачі, після служби в армії працював на цегляному заводі, на Харківському підшипниковому заводі.
У 1960-ті роки здобув фахову освіту художника-оформлювача у Харківському художньо-промисловому інституті.
Швейна машина – це справжня помічниця вдома. Сучасна техніка цього типу проста в освоєнні, зручна і створює якісний шов. Навіть найпростіші види швейних машин дозволять виконати не менше 10 операцій, зокрема декоративні та еластичні шви.
Автентична Буковина. Костюми з приватної колекції Миколи Шкрібляка, фото з проєкту "Сонце Великодня" (керівник - Микола Шкрібляк). Автор фото Ігор Павчак.
Сторінка проєкту "Сонце Великодня"
Старовинний стрій Буковинського Підгір'я - Глибоччина (тепер Чернівецький район) з писанками Буковинської Гуцульщини.
Українські писанка — це витвір мистецтва та традиційний великодній оберіг. Наші пращури вірили, що писанки приносять добро, щастя та символізують пробудження весни і життя.
Здавна кожен регіон України мав свої традиції та особливості писанкарства.
Пояснення символіки орнаментів — складна справа, адже етнологи та майстри і майстрині часто трактують елементи орнаментів дуже по-різному. Не претендуючи на універсальність чи вичерпність, охоче ділимося з вами ілюстраціями та інтерпретаціями орнаментів Оксани Білоус. Гортайте карусель!
Ілюстрації на кавері: Музей Івана Гончара; альбом «Українські писанки», видавництво «Мистецтво», 1968
За матеріалами УКультура
Різдво́ Христо́ве, також Різдво́ Госпо́днє, або Різдво́ — у християнстві день народження Ісуса Христа від Діви Марії у Вифлеємі. Згадується у Новому Заповіті. Одна з найбільших урочистостей, що відзначається християнськими церквами (католицькою, православною і протестанською). Різдво завершує різдвяний піст — Адвент, час очікування на прихід Ісуса.
З 2023 року Різдво Христове в Україні відзначається 25 грудня, як і в усіх інших країнах, що відзначають нерухомі свята за григоріанським і новоюліанським календарями.
Атрибути Різдва в Україні (джерело: УКультура — платформа про українську культуру):
Шведська Сонячна система — найточніша і найбільша у світі модель Сонячної системи. Всі об'єкти Сонячної системи та відстані між ними подані у масштабі 1:20 000 000. Модель займає територію всієї Швеції. Проект започаткований у 1989 році шведськими вченими — фізиком Нільсом Бреннінгом та астрономом Йоста Гамом.
Центром моделі є арена Еріксон Глоб (110 м), розташована у Стокгольмі. Вона у моделі зображує Сонце, а її розмір прийнятий за діаметр Сонця з короною. Згідно з розмірами арени пропорційно розраховувалися розміри інших об'єктів та відстані до них. Крім Сонця і планет в інсталяції також присутні деякі супутники планет, карликові планети, комети, астероїди, транснептунові об'єкти і межа геліосфери.
Відео про шведську Сонячну систему
Детальніша інформація в україномовній Вікіпедії та в англомовній Вікіпедії
Нещодавно відбулося засідання експертної ради при Міністерстві культури та інформаційної політики України і елемент «Буковинський урочистий вінок з ковилою» визнано національною культурної спадщиною. Цей вінок є нашим етномаркером, за яким впізнають буковинців на етнографічній карті України.
28 липня відзначається День української державності. Це свято нагадує нам про тисячолітню історію України, яка є спадкоємицею Київської Русі.
І про це навіть «знають» астероїди. Саме тому дійзнайтеся про малі планети, названі на честь давньоруських часів.
Традиційно на Бойківщині, Лемківщині, Гуцульщині, Покутті, Буковині, Закарпатті, Прикарпатті та Поділлі як нашийну жіночу прикрасу найчастіше використовували стрічку із різнокольорового бісеру - силянку (також відому під назвами "сильованка", "плетінка", "перепаска", "ґердан", "решітка", "лучка", "ланка"), що щільно облягала шию. Найдавніші зразки цих виробів виготовлені способом нанизування — силянкою, від чого і походить назва цих прикрас. Неширокі 2-З см силянки носили жінки і дівчата у будень. Дня міцності їх іноді нашивали на червону тасьму "гарасівку". Святкові силянки були ширші, ажурніші, по нижньому краю прикрашені петельками з бісеру — "дармовисами", "кумасиками", "вушками", "бомбликами", "вузликами".
На фото — покутська силянка початку ХХ століття. Івано-Франківська область, Снятинський район.
Фото — Bohdan Poshyvailo. Силянка з приватної колекції Юрій Мельничук.
Маємо можливість ознайомитись з авторськими схемами УКРАЇНСЬКИХ ҐЕРДАНІВ з поштових листівок Теодора Гриневича.
Рік видання та кольорова гама умовні.
Чимало дівчаток надягають віночок зі стрічками на шкільні свята, для професійних фотосесій в етнічному стилі. А що ми знаємо про унікальні весільні вінки з гусячого пір’я? Адже традицію їхнього виготовлення досі зберігають на Коломийщині.
Вінок із гусячого пір’я, оздоблений паєтками і обгортками від цукерок, робили тільки в селі Великий Ключів (Івано-Франківська область). Вінки з гусячого пір’я майстрині Параски Кушляк – річ по-справжньому унікальна. В ньому втілені давні шлюбні традиції та оригінальність оздоблення. Важить такий віночок майже кілограм.
За матеріалами
В Україні налічується близько ста мотивів для вишивки характерних для різних етнографічних районів країни.
ЛЕМКІВСЬКА ВИШИВКА
Лемки носили конопляну сорочку або коротку льняну яку заправляли в штани. Сорочка мала розпірку з заді де зав’язувалась червоною стрічкою, вишитий стоячий комірець 1,5 см та вишиті рукави. У теплу пору одягали льняні штани «ногавки». Зимою одягали білі вовняні штани - голошні, які були обшиті вузькою червоною смужкою.
