«Альбом візерунків для вишивання» М. М. Карагодіної

 З відкритих джерел

«Альбом візерунків для вишивання» М. М. Карагодіної — це рідкісне дореволюційне друковане видання, випущене в Одесі в 1895 році, яке є доповненим або відновленим перевиданням оригінальної збірки візерунків 1891 року. Альбом містить кольорові графічні схеми для вишивання хрестом та іншими техніками. У ньому зібрано традиційні південноруські, малоросійські (українські) та популярні наприкінці XIX століття міські орнаменти — геометричні, рослинні (троянди, виноград, дубове листя) та зооморфні мотиви. Подібні альбоми видавалися для рукоділок, домашніх господарств та учениць жіночих гімназій. Сьогодні схеми цього альбому високо цінуються майстрами історичної реконструкції та етнографами для відтворення автентичної вишивки кінця XIX століття. Одеса у 1890-х роках була великим культурним та друкарським центром. Випуск Карагодіної стоїть в одному ряду зі знаменитими збірками візерунків К. Далматова та Г. Брокара

Косівська кераміка

Косівська мальована кераміка — традиційний гуцульський народний промисел, візитівка Карпатського регіону, що з 2019 року входить до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Головні особливості

Техніка виготовлення: Складна технологія «ритування» (гравіювання), при якій майстер продряпує малюнок на сирій глині, після чого наносить ангоби та поливу.

Фірмові кольори: Базова палітра складається з трьох природних відтінків: жовтого (сонце), зеленого (карпатські гори) та коричневого (земля).

Тематика малюнків: На виробах зображують сюжетні сцени з життя гуцулів, флору, фауну та міфічних персонажів

 З відкритих джерел...

Вижити, тримаючи голку...

Вижити, тримаючи голку...

Вишивка допомагала британським ветеранам Першої світової війни впоратися з ПТСР. Засновником мережі благодійних клубів чоловіків-вишивальників був Ернест Тесігер (Ernest Thesiger) — актор шекспірівського театру, також відомий роллю доктора Преторіуса у фільмі жахів «Наречена Франкенштейна» 1935 року.

Тесігер був поранений на війні й після демобілізації серйозно захопився вишивкою: збирав її зразки та написав простий і зрозумілий посібник, яким користувалися багато його послідовників. Звісно, таке заняття серед чоловіків вважалося, м’яко кажучи, ексцентричним і викликало насмішки. Водночас ця зосереджена й творча праця мала очевидний терапевтичний ефект.

Багатьом людям з інвалідністю вишивка допомагала заробляти на життя, адже після війни звичайний ринок праці не хотів їх приймати. Сам Тесігер досяг у цьому мистецтві високого рівня (оббивка крісла, на якому він сидить, повністю вишита ним), а його роботи нині зберігаються в музейних і приватних колекціях. Навіть під час перерв між репетиціями ролі Полонія в «Гамлеті» він не випускав із рук п’яльця та голку.

Поясний одяг українського строю

Запаски, плахти, фартухи, обгортки — що обʼєднує всі ці слова? 

А те, що усі ці елементи строю належать до поясного типу одягу. 

Тож сьогодні покажемо і розповімо про поясний одяг Західного Поділля, Покуття, Гуцульщини, Опілля та Середньої Наддніпрянщини

За матеріалами Mysternya. Галерея українських витоків

Писанки Олександра Опарія. Від 2005 року й дотепер

Опарій Олександр Миколайович  — художник-фарфорист, писанкар, викладач Львівської національної академії мистецтв, член спілки народних майстрів Сумської області. Одне з чільних місць в його творчості займає писанкарство.

Альбом Писанки Олександра Опарія. Від 2005 року й дотепер

З відкритих джерел...

ЗБІРКА писанок ОЛЕНИ ПЧІЛКИ

 ЗБІРКА писанок ОЛЕНИ ПЧІЛКИ

За матеріалом Ірина Михалевич (з відкритих джерел)...

Це одна з найменших збірок. Писанок Ольга Косач (Олена Пчілка) зібрала більше, але не всі пройшли її строгий відбір. До альбому "Український народний орнамент" 1876 року потрапили тільки 23 (двадцять і три зразки).

Ольга Драгоманова-Косач (відома також під псевдонімом Олена Пчілка, 1849 - 1930 р.р.) знана у нас передовсім як славетна дитяча письменниця і мати Лесі Українки. Попри свої численні таланти, Ольга Петрівна була також ученим-літературознавцем, етнографом, видавцем і журналістом. Тривалий час разом із чоловіком та дітьми вона мешкала на Волині, де записала силу-силенну народних пісень, колядок, забавлянок, а ще зібрала ціле багатство — зразки вишивок, ткання, бісерних прикрас та писанок, які й розмістила в альбомі «Український народний орнамент».

Нагодуй пташку — зігрій світ!

 Допомога птахам взимку: чому це важливо і як правильно допомагати? Зима — складний період для диких птахів. Низькі температури, сніговий покрив та короткий світловий день значно ускладнюють пошук корму. У цей час людська допомога може стати вирішальною для виживання багатьох видів птахів.

За матеріалом НЕНЦ

Українські народні вишивки

За редакцією Volodymyr Zhukovets, схеми Другого альбому УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ВИШИВКИ видавництва «Мистецтво» Київ 1948 рік.  Художники В. Хоменка, М. Шамшейн. Таблиця IV оригінальна. 

Сирна карта України

Сир — це завжди трохи більше, ніж просто їжа.

Це відбиток майстерності і часу, в якому відчутні нотки лісових стежок, дим від печі, пахощі трав і спека степів.

Запрошуємо поглянути на мапу України по-новому в каруселі — через сир, що розповідає свою історію регіону.

Пластова пошта: великодні марки

 1959 року в Канаді були надруковані марки “Пластової пошти” із зображеннями писанок різних регіонів України.

45 українських традиційний великодніх писанок, зображених на марках, були створені майстром з писанкарства Ярославом Елиївим як презентація 23 етнографічних регіонів України - кожен аркуш демонструє писанки певного регіону України.  Дизайн самих марок виконав художник Мирон Левицький (Лев). Задум та керівництво проектом - заслуга  Степана Ґели.

На кожній марці є супроводжуюча інформація. На додаток до символу Пласту – лілейки і напису “Пластова пошта” у заголовку, на лівій стороні кожної марки є напис “Українські писанки”, а внизу – напис англійською “Ukrainian Easter Eggs”. Усі ці елементи дизайну виконані в оливковому кольорі. Усі зображення писанок – багатоколірні. Під кожною писанкою є напис (чорним) – назва регіону, звідки ця писанка походить. На правій стороні марки червоним кольором надруковано – номер марки та головний елемент дизайну, що використаний на писанці, напр. – зірки, хрести, метелики, листя, троянди, вовчі зуби, драбина, соняшник тощо. На окантовці листа з марками зображений стилізований у гуцульському стилі олень.

Підготовлено за статтею "Пластова пошта: великодні марки", https://100krokiv.info/.../plastova-poshta-velykodni.../...

Альбом "Вишивка Підкарпатської Русі". 1922 рік.

 Volodymyr Zhukovets.

 40 таблиць народного одягу Підкарпатської Русі. 1922 рік. Цим схемам, що зібрала Амалія Кожмінова, майже більше 100 років.

З відкритих джерел...

Хліб українців

 Дослідник українського хліба Вадим Мицик, впевнений, що українці «у своєму художньому хлібопеченні показують високий космічний світогляд».

« В Україні хліборобство відоме 9 тисяч років тому із мезоліту, але найкраще воно розквітло за часів Трипільської цивілізації. У трипільському мистецтві все творилося по колу. І у нашому українському житті все робилося по священному колу — наш хліб у собі має основу кола — від колобка і до коровая, тобто від найменшого і до найбільшого. Коли наші предки 5 тисяч років тому із берегів Дніпра пішли в Індію, вони принесли туди „веди рога“, тобто знання найвищі. І от там є таке слово „свах“, як вище небо; індійці не знають, що то воно таке. А як ми візьмемо та подивимося на наше весілля, то знаємо, що цим весіллям порядкують свахи і свати, і коли наші славні свахи-коровайниці коровай зібгали, уквітчали і він спікся, то їх потім обдаровують шишками, які мають знак сварги, тобто отого невпинного крутію нашого всесвіту. Отже, наш хліб пов'язаний напряму із небесами і нашою землею. Як у Трипіллі пшенична зернина тримає сферу неба і сферу землі, так само у нас назва простенького слова „колосок“ складається з двох слів „коло“ — це сонце, а „сок“ — це живильність землі».

Андрій Куліш - український майстер витинанок.

 17 жовтня 1935 р. на Харківщині народився Андрій Куліш - український майстер витинанок.

Витинанками захопився у зрілому віці, хоча малював, вирізував і ліпив ще в школі. Перша персональна виставка витинанок Андрія Куліша відбулася у Харківському літературному музеї в 1992 р. 

"Наприкінці 1960-х років слобожанин Андрій Куліш спробував "малювати ножицями", тобто вирізати з паперу візерунки й робити з них картини. Тепер він один з найкращих витинанкарів України, а його роботи прикрашають музеї та приватні колекції США, Австралії, Бельгії, Ізраїлю, Німеччини, Польщі.", - зі статті "Витинанки Андрія Куліша" Н Чернова.

Андрій Куліш навчався  на курсах трактористів у м.Дергачі, після служби в армії працював на цегляному заводі, на Харківському підшипниковому заводі.

У 1960-ті роки здобув фахову освіту художника-оформлювача у Харківському художньо-промисловому інституті.

ГЕНІАЛЬНІСТЬ ШВЕЙНИХ МАШИН

 Швейна машина – це справжня помічниця вдома. Сучасна техніка цього типу проста в освоєнні, зручна і створює якісний шов. Навіть найпростіші види швейних машин  дозволять виконати не менше 10 операцій, зокрема декоративні та еластичні шви.

ВІДЕО з каналу PROМОВА

Автентична Буковина

 Автентична Буковина. Костюми з приватної колекції Миколи Шкрібляка, фото з проєкту "Сонце Великодня" (керівник - Микола Шкрібляк). Автор фото Ігор Павчак. 

Сторінка проєкту "Сонце Великодня"  

Старовинний стрій Буковинського Підгір'я - Глибоччина (тепер Чернівецький район) з писанками Буковинської Гуцульщини.

Українське писанкарство: регіональні особливості

 Українські писанка — це витвір мистецтва та традиційний великодній оберіг. Наші пращури вірили, що писанки приносять добро, щастя та символізують пробудження весни і життя.

Здавна кожен регіон України мав свої традиції та особливості писанкарства. 

Пояснення символіки орнаментів — складна справа, адже етнологи та майстри і майстрині часто трактують елементи орнаментів дуже по-різному. Не претендуючи на універсальність чи вичерпність, охоче ділимося з вами ілюстраціями та інтерпретаціями орнаментів Оксани Білоус. Гортайте карусель! 

Ілюстрації на кавері: Музей Івана Гончара; альбом «Українські писанки», видавництво «Мистецтво», 1968

За матеріалами УКультура

Астрономічні орнаменти на писанках

 

Атрибути Різдва в Україні

Різдво́ Христо́ве, також Різдво́ Госпо́днє, або Різдво́ — у християнстві день народження Ісуса Христа від Діви Марії у Вифлеємі. Згадується у Новому Заповіті. Одна з найбільших урочистостей, що відзначається християнськими церквами (католицькою, православною і протестанською). Різдво завершує різдвяний піст — Адвент, час очікування на прихід Ісуса.

З 2023 року Різдво Христове в Україні відзначається 25 грудня, як і в усіх інших країнах, що відзначають нерухомі свята за григоріанським і новоюліанським календарями.

Атрибути Різдва в Україні (джерело: УКультура — платформа про українську культуру):

Шведська Сонячна система

Шведська Сонячна система — найточніша і найбільша у світі модель Сонячної системи. Всі об'єкти Сонячної системи та відстані між ними подані у масштабі 1:20 000 000. Модель займає територію всієї Швеції. Проект започаткований у 1989 році шведськими вченими — фізиком Нільсом Бреннінгом та астрономом Йоста Гамом.

Центром моделі є арена Еріксон Глоб (110 м), розташована у Стокгольмі. Вона у моделі зображує Сонце, а її розмір прийнятий за діаметр Сонця з короною. Згідно з розмірами арени пропорційно розраховувалися розміри інших об'єктів та відстані до них. Крім Сонця і планет в інсталяції також присутні деякі супутники планет, карликові планети, комети, астероїди, транснептунові об'єкти і межа геліосфери.

Відео про шведську Сонячну систему

Детальніша інформація в україномовній Вікіпедії та в англомовній Вікіпедії

Буковинський урочистий вінок визнали елементом культурної спадщини

Нещодавно відбулося засідання експертної ради при Міністерстві культури та інформаційної політики України і елемент «Буковинський урочистий вінок з ковилою» визнано національною культурної спадщиною. Цей вінок є нашим етномаркером, за яким впізнають буковинців на етнографічній карті України.