пʼятниця, 25 лютого 2022 р.

Змінні зорі. Цефеїди і природа їх пульсацій

 Серед величезного різноманіття зірок у Всесвіті, є зорі, які можуть періодично то збільшувати то зменшувати свої розміри. Такі об’єкти називають змінними пульсуючими зорями, найвідомішими з яких є так звані Цефеїди. Так от сьогодні такі зірки, без перебільшення, є одними з найнезамінніших для астрономів зорей у Всесвіті. Тож в чому полягає природа їх пульсації, та чому вони такі важливі для науки. 

https://www.youtube.com/watch?v=uPqzKbBouCg

Нейтронні зорі. Найдивніші об'єкти Всесвіту

 Коли в кінці свого життя масивна зоря вибухає надновою, її ядро може сплюснутись, перетворившись в крихітний надщільний об’єкт, маса якого дорівнює, або навіть перевищує масу нашого Сонця. Ці маленькі неймовірно щільні ядра зір, які вибухнули називають нейтронними зорями. Вони одні з найдивніших об’єктів у Всесвіті. 

https://www.youtube.com/watch?v=K4kTiuC271A

Еволюція зорі. Нуклеосинтез та феєричний кінець

 В цьому відео ми обговоримо з чого складаються зорі, докладно поговоримо про ядерний синтез в надрах зірок і звісно про епічний завершальний етап еволюції зірок. Ми з вами ніщо інше, як зоряний пил!

https://www.youtube.com/watch?v=-z5CEhf1QTQ

Зорі. Класифікація зірок та як вони народжуються

 Сьогодні поговоримо про зірки. Дізнаємось, що саме називають зірками, на які типи їх поділяють за розмірами та за їх спектрами; Поговоримо про еволюцію зірок, а саме про їх народження.

https://www.youtube.com/watch?v=Xi7Z9bg7QCE

понеділок, 21 лютого 2022 р.

Астрономічна обсерваторія Київського університету

  21 лютого 1845 року завершилось будівництво Астрономічної обсерваторії Київського університету. Вона стала однією з перших заснованих на українських теренах, після обсерваторій у Львові та Миколаєві.

  Першим директором університетської обсерваторії був Василь Федоров – учень засновника Пулковської обсерваторії Василя Струве. Під його керівництвом для неї було обрано місце та побудовано головний корпус у середмісті Києва.

   За 177 років науковцями обсерваторії відкрито близько 600 карликових галактик,  розроблено теорію світіння протуберанців та виявлено роль корональних дір у генеруванні сонячного вітру. Саме у ній була відкрита комета Чурюмова-Герасименко, на яку вперше в історії здійснив спуск космічний апарат.

субота, 19 лютого 2022 р.

Клим Іванович ЧУРЮМОВ – легендарний український астроном

 19 лютого 1937 року у Миколаєві народився Клим Іванович ЧУРЮМОВ – легендарний український астроном, дитячий письменник, першовідкривач комет. 

  У 1955 році Клим Іванович з відзнакою закінчив Київський залізничний технікум, а у 1960 - фізичний факультет Київського університету ім. Т.Шевченка зі спеціальності “фізик-астроном”. Після закінчення вузу  був направлений на геофізичну станцію в бухті Тіксі (Якутська АРСР), де досліджував полярні сяйва, земні струми та іоносферу.

понеділок, 14 лютого 2022 р.

Бліда блакитна цятка

14 лютого 1990 року НАСА відправило космічному зондові, який до того моменту завершив свою основну місію, команду розвернутися й зробити фотографії планет Сонячної системи. Однією з фотографій, отриманих між 14 лютого 1990 і 10 червня 1990, було зображення Землі, у вигляді блідої блакитної цятки на зернистому знімку.

Бліда блакитна цятка (англ. Pale Blue Dot — Пейл Блю Дот) — фотографія планети Земля, що показує її на тлі просторів космосу, зроблена космічним зондом «Вояджер-1» з відстані 6,4 млрд км. Ідея зробити знімок та назва були запропоновані Карлом Саганом, який також написав однойменну книгу про цей знімок у 1994 році.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B0_%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0

четвер, 10 лютого 2022 р.

ВАЛЕНТИНКА своїми руками. МК

  Напередодні весни, 14 лютого,  – День Святого Валентина. Крім основних подарунків, також прийнято дарувати валентинки – невеликі сувеніри ручної роботи у вигляді сердець.

   Зараз їх можна купити у будь-якому супермаркеті чи магазині. Вибір величезний і доступний для будь-якого гаманця. Але ж звичай є звичай! Краще зробити все своїми руками. Дарувати такий сувенір потрібно від чистого серця.

понеділок, 7 лютого 2022 р.

7 клас. Лабораторна робота №9. Визначення коефіцієнта тертя ковзання

 Тема:      Визначення коефіцієнта тертя ковзання.

Мета: визначити коефіцієнт тертя ковзання дерева по дереву.

Обладнання: дерев'яний брусок, дерев'яна лінійка, набір тягарців, динамометр.

Хід роботи

Підготовка до експерименту

1. Зобразіть рисунок досліду та позначте на ньому сили, що діють на брусок, який за допомогою динамометра рівномірно переміщують по горизонтальній поверхні.

10 клас. Розв'язування задач. Підготовка до контрольної роботи

 Відео до уроку

неділя, 6 лютого 2022 р.

10 клас. Лабораторна робота № 6. Дослідження ізотермічного процесу

 Тема.        Дослідження ізотермічного процесу.

Мета: експериментально перевірити закон Бойля – Маріотта для кількох термодинамічних станів газу.

Обладнання: інтерактивна симуляція

Хід роботи
Підготовка до експерименту

8 клас. Електричне коло та його елементи

 Відео до уроку

8 клас. Електричний струм. Дія електричного струму. Джерела електричного струму

 Відео до уроку

11 клас. Оптичні системи. Кут зору

 Відео до уроку

7 клас. Тертя. Сили тертя. Коефіцієнт тертя ковзання. Тертя в природі й техніці

Відео до уроку

субота, 5 лютого 2022 р.

Переможцям Пекінської Олімпіади-2022 вручатимуть в'язані букети задля зменшення відходів

    У кожному букеті буде сім видів квітів

   У Китаї при нагородженні призерів зимової Олімпіади та Паралімпіади вирішили вручати в'язані букети замість живих квітів.

   Виготовлені вручну в'язані вироби покликані зробити внесок у повну вуглецеву нейтральність Пекінської Олімпіади-2022, передає dv.ysia. 

середа, 2 лютого 2022 р.

Чудо - промені відомого українця. Іван Пулюй

     2 лютого народився український вчений та громадський діяч Іван Пулюй. Саме йому належать дослідження Х-променів, названих потім ренгенівськими, які змінили хід історії

    Іва́н Па́влович Пулю́й (Ivan Puluj, Johann Puluj, 2 лютого 1845, містечко Гримайлів, нині смт, Чортківський район — 31 січня 1918, Прага) — український фізик та електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч. Встановив фундаментальні властивості й природу катодних променів, один із першовідкривачів Х-променів. Професор і ректор Німецької вищої технічної школи в Празі, державний радник з електротехніки Королівства Богемія і Маркграфства Моравія. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, почесний член Віденського електротехнічного товариства.

вівторок, 1 лютого 2022 р.

10 клас. Розв'язування задач

 Відео до уроку

11 клас. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА № 6

Тема. Вимірювання оптичної сили лінзи та системи лінз

Мета: визначити оптичні сили збиральної та розсіювальної лінз; переконатися, що оптична сила D системи двох тонких лінз, складених упритул, дорівнює сумі оптичних сил цих лінз: D=D1+D2.

Обладнання: короткофокусна збиральна лінза і розсіювальна лінза на підставках, екран, джерело світла (свічка або електрична лампа), мірна стрічка, напрямна рейка.

Головні астрономічні події лютого

 1 лютого - перигелій комети 19P Бореллі. Блиск комети може становити близько +8.9 зоряної величини.

3 лютого – зближення на вечірньому небі Юпітера та Місяця.

7 лютого – зближення на вечірньому небі Урану та Місяця.

13 лютого – зближення на вечірньому небі Місяця та яскравої зірки Поллукс.

16 лютого – ранкова елонгація Меркурія. Кутова відстань від Сонця становитиме 26 градусів.

24 лютого – зближення на ранковому небі Місяця та яскравої зірки Антарес.

27 лютого – зближення на ранковому небі Венери, Марса та Місяця.

7 клас. Розв'язування задач

 Відео до уроку

Георгій Гарас

 Народився у містечку Вашківці 1901 року

                                                   

Ті хрестики співали: ще не вмерла

Душа землі, що трапила в узір.

Вона була висока, як Говерла,

І напувала небом людський зір.