2 лютого народився український вчений та громадський діяч Іван Пулюй. Саме йому належать дослідження Х-променів, названих потім ренгенівськими, які змінили хід історії
Іва́н Па́влович Пулю́й (Ivan Puluj, Johann Puluj, 2 лютого 1845, містечко Гримайлів, нині смт, Чортківський район — 31 січня 1918, Прага) — український фізик та електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч. Встановив фундаментальні властивості й природу катодних променів, один із першовідкривачів Х-променів. Професор і ректор Німецької вищої технічної школи в Празі, державний радник з електротехніки Королівства Богемія і Маркграфства Моравія. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, почесний член Віденського електротехнічного товариства.
Дослідження в галузях фізики
Пулюй працював у нових і актуальних на той час напрямках фізики: дослідна перевірка передбачень молекулярно-кінетичної теорії Максвелла, дослідження природи і властивостей катодних та Х-променів.
Іван Пулюй першим:
– виявив появу електропровідності в газах, що опромінюються рентгенівськими променями;
– показав можливість використання х-променів в медичній діагностиці;
– зумів зробити рентгенівський знімок людського скелета цілком.
Він був пристрасним патріотом України, який не втомлювався повторювати про необхідність здобуття Україною незалежності, писав про це статті, всіляко популяризував “українську тему” в Європі. “Самостійність України – це ключ від мирного залу в Європі, – писав великий фізик, – Гордіїв вузол, під замком якого лежить гарантія європейського порозуміння”.
Статті про вченого
