Інверсійні (конденсаційні) сліди

 Інверсійні (конденсаційні) сліди - це сліди, які залишають по собі літальні апарати на великій висоті. У верхніх шарах атмосфери відсутні пилові частинки, і навіть при досягненні температури нижчої точки роси, атмосферна волога залишається у газоподібному стані. Проліт літального апарата викликає появу великої кількості центрів конденсації, і на них миттєво відбувається конденсація наявної вологи.

Прихильники теорій змов, натомість, вважають, що ці сліди є доказом того, що цивільна авіація використовується владою для таємного розповсюдження шкідливих хімічних речовин. 

Зображення: три інверсійні сліди підсвічені сонцем у небі над містом Колката, Індія. Автор: Soumyadeep Mukherjee

Додатково...

Перше спостереження кілець Сатурна

 30-го липня 1610 року Галілео Галілей вперше спостеріг у свій телескоп кільця Сатурна. Вчений не зміг визначити, що саме він бачить а тому припустив, що Сатурн складається з трьох планет  

У листі до герцога Козімо II Медічі Галілей пише: "Сатурн - це не одна планета, вона складається з трьох частин, які практично торкаються одна одної" та додає невелику ілюстрацію (див. зелений прямокутник). 

Кільця планети ще не раз здивували вченого. У 1612 році під час спостережень вони були непомітні (у той момент планета була розвернена до Землі "боком" і тонкі кільця були невидимі). Тоді вчений припустив, що Сатурн "зжер своїх дітей" (у грецькій міфології Кронос (Сатурн) - титан, що пожирав власних дітей). Але вже наступного року вчений знову побачив кільця у свій телескоп.

Додатково...

Буковинський урочистий вінок визнали елементом культурної спадщини

Нещодавно відбулося засідання експертної ради при Міністерстві культури та інформаційної політики України і елемент «Буковинський урочистий вінок з ковилою» визнано національною культурної спадщиною. Цей вінок є нашим етномаркером, за яким впізнають буковинців на етнографічній карті України.

Київська Русь у космосі

28 липня відзначається День української державності. Це свято нагадує нам про тисячолітню історію України, яка є спадкоємицею Київської Русі.

І про це навіть «знають» астероїди. Саме тому дійзнайтеся про малі планети, названі на честь давньоруських часів.

Вера Рубін

23-го липня 1928 року народилася американська вчена Вера Рубін, котра науково підтвердила існування темної матерії.

У 1974 році під час досліджень кривих обертання галактик вона виявила невідповідність між спостережуваними кривими обертання галактик та теоретичними розрахунками таких кривих.

(Рубін помітила що зірки на краю галактик рухаються швидше, ніж до цього вважалося. За розрахунками гравітації, які використовували лише видиму матерію галактик, ці зовнішні зірки мали б рухатися повільніше) 

Цей факт став важливим аргументом на користь існування додаткового джерела гравітації темної матерії.

Вера Рубін

Звідки взялися хімічні елементи?

Наш Всесвіт — це просто величезний простір, про який ми знаємо, насправді, дуже небагато. Однією з таких загадок донедавна була таємниця походження хімічних елементів, що нас оточують і з чого створено все навкруги.

Відео: Всесвіт як котел: звідки взялися всі хімічні елементи

Попередня публікація з даного циклу: Що таке метали у астрономії?

Температура на планетах Сонячної системи

В останні дні добряче припікало не лише в Україні. У Перській затоці термометри зашкалювали: у неділю там зафіксували 66°C. У поєднанні з високою вологістю — це були справді пекельні умови.

Таке поєднання тепла та вологості знаходиться за межею, яка вважається безпечною для людського організму.

І все ж, це набагато комфортніша для нас температура, ніж на більшості планет Сонячної системи.

Перша висадка людей на Місяць

20-го липня 1969 року людина вперше ступила на поверхню іншого небесного тіла — на Місяць.

Перший крок на поверхню Місяця, зроблений Нілом Армстронгом

29 років тому перші уламки комети Шумейкерів — Леві 9 упали на Юпітер

Комета Шумейкерів — Леві 9 (D/1993 F2) — короткоперіодична комета, що стала першим небесним тілом, чиє падіння на Юпітер в липні 1994 року було зафіксовано астрономами. Це зіткнення двох небесних тіл Сонячної системи стало першим, яке спостерігало людство.

Комету було відкрито 24 березня 1993 року в обсерваторії Маунт Паломар подружжям Юджином та Керолін Шумейкер та Девідом Леві. На час відкриття вона вже являла собою ланцюжок фрагментів.

Відео падіння перших уламкв на Юпітер.

Додаткова інформація про комету.

Силянка — нашийна жіноча прикраса

 Традиційно на Бойківщині, Лемківщині, Гуцульщині, Покутті, Буковині, Закарпатті, Прикарпатті та Поділлі як нашийну жіночу прикрасу найчастіше використовували стрічку із різнокольорового бісеру - силянку (також відому під назвами "сильованка", "плетінка", "перепаска", "ґердан", "решітка", "лучка", "ланка"), що щільно облягала шию. Найдавніші зразки цих виробів виготовлені способом нанизування — силянкою, від чого і походить назва цих прикрас. Неширокі 2-З см силянки носили жінки і дівчата у будень. Дня міцності їх іноді нашивали на червону тасьму "гарасівку". Святкові силянки були ширші, ажурніші, по нижньому краю прикрашені петельками з бісеру — "дармовисами", "кумасиками", "вушками", "бомбликами", "вузликами".

На фото — покутська силянка початку ХХ століття. Івано-Франківська область, Снятинський район.

Фото — Bohdan Poshyvailo. Силянка з приватної колекції Юрій Мельничук.

НІКОЛА ТЕСЛА – ЛЮДИНА-ЗАГАДКА, ОПОВИТА ЛЕГЕНДАМИ, ТЕОРІЯМИ ЗМОВ ТА МАГІЄЮ

167 років тому, 10 липня 1856 року, народився Нікола Тесла.

Винахідник у сфері електротехніки й радіотехніки сербського походження, вчений, інженер, фізик. 

Найбільшим внеском Ніколи Тесли було відкриття змінного струму й асинхронного двигуна. 

Про нього існує багато легенд та теорій змов, поряд з історіями про інопланетян та магію. На його шляху було  багато злетів та падінь, успіхів та провалів. 

Історію Ніколи Тесли — людини-загадки читайте тут 

Що таке метали у астрономії?

В астрономії, металами називають хімічні елементи, які є важчими за H (водень) та He (гелій).

Головні астрономічні події липня 2023

 1 липня - Комета C/2023 E1 (ATLAS) у перигелії, в 1,027 а.о. (154 млн км) від Сонця

3 липня - Повня

4 липня - Місяць у перигеї, в 360 150 км від центру Землі

6 липня - Земля в афелії, в 1,017 а.о. (152,1 млн км) від центру Сонця

17 липня - Новий Місяць

20 липня - Місяць в апогеї, в 406 290 км від центру Землі

25 липня - Місяць у фазі першої чверті

27 липня - Максимум активності метеорного потоку Південні δ-Аквариди (до 20 метеорів на годину)

30 липня - Максимум активності метеорного потоку Північні δ-Аквариди (до 25 метеорів на годину)

31 липня - Комета C/2021 T4 (Lemmon) у перигелії, в 1,483 а.о. (222 млн км) від Сонця