За матеріалами Небо Сьогодні • Астрономія та Астрофотографія
Знято 16 січня 2023 року в штаті Гаваї, США. Автор світлини: Benji Barnes
Джерело: https://spaceweathergallery2.com/indiv_upload.php...
За матеріалами Небо Сьогодні • Астрономія та Астрофотографія
Знято 16 січня 2023 року в штаті Гаваї, США. Автор світлини: Benji Barnes
Джерело: https://spaceweathergallery2.com/indiv_upload.php...
Ця зоряна схема простежує траєкторії понад 100 дослідницьких інструментів, які стартували з Землі та успішно завершити свою місію.
Різдво́ Христо́ве, також Різдво́ Госпо́днє, або Різдво́ — у християнстві день народження Ісуса Христа від Діви Марії у Вифлеємі. Згадується у Новому Заповіті. Одна з найбільших урочистостей, що відзначається християнськими церквами (католицькою, православною і протестанською). Різдво завершує різдвяний піст — Адвент, час очікування на прихід Ісуса.
З 2023 року Різдво Христове в Україні відзначається 25 грудня, як і в усіх інших країнах, що відзначають нерухомі свята за григоріанським і новоюліанським календарями.
Атрибути Різдва в Україні (джерело: УКультура — платформа про українську культуру):
Коме́та Чурю́мова— Герасиме́нко короткоперіодична комета з періодом обертання 6,6 року. Перша комета, яку супроводжував космічний апарат (із серпня 2014 року, «Розетта») і перша, на яку здійснив посадку спусковий апарат (12 листопада 2014 року, «Філи»). У результаті космічних досліджень, зокрема, виявлено неправильну форму ядра комети, відзнято деталі поверхні, а також уперше для комет знайдено молекулярний азот і деякі органічні сполуки, зокрема гліцин.
4 грудня - Місяць в апогеї, в 404 347 км від Землі. Меркурій у найбільшій східній елонгації
5 грудня - Місяць у фазі останньої чверті
12 грудня - Новий Місяць
14 грудня - Максимум активності метеорного потоку Гемініди (до 100 метеорів на годину)
16 грудня - Місяць у перигеї, в 367 900 км від Землі
22 грудня - Зимове сонцестояння. Меркурій у нижньому сполученні з Сонцем
23 грудня - Максимум активності метеорного потоку Урсиди (до 10 метеорів на годину)
25 грудня - Комета Цзициншань 1 (62P/Tsuchinshan) в перигелії, в 1,265 а.о. (189 млн км) від Сонця
27 грудня - Повня
Матеріали та інструменти:
Картографування цієї взаємопов'язаної системи вимагає цілісного вивчення впливу Сонця на космос, Землю та інші планети.
NASA має флот космічних апаратів, стратегічно розташованих по всій нашій геліосфері – від сонячного зонда Parker на Сонці, який спостерігає за самим початком сонячного вітру, до супутників навколо Землі та найдальшого створеного людиною об'єкта "Вояджер", який надсилає спостереження в міжзоряному просторі.
Кожна місія розташована в критичній, добре продуманій точці огляду, щоб спостерігати і розуміти потік енергії і частинок по всій Сонячній системі - все це допомагає нам розплутати вплив зірки, з якою ми живемо.
8-го листопада 1656 року народився англійський астроном та геофізик Едмонд Галлей
Найвідоміше досягнення Галлея — створення методу розрахунку кометних орбіт і відкриття періодичності деяких комет. Провівши вельми трудомісткі розрахунки, він дійшов висновку, що яскраві комети 1531, 1607 і 1682 років — це один і той же об'єкт з періодом обертання навколо Сонця у приблизно 75 років і що комета має знов з'явитися на небі у 1758 році. На жаль, науковець не дожив до повернення комети, однак після того як передбачення вченого здійснилося, комета стала носити його ім'я
В рамках програми "Аполлон", яка проводилася Національним управлінням з аеронавтики і дослідження космічного простору, протягом 1968-1972 років було проведено 9 пілотованих місій до Місяця. В цих пілотованих польотах взяли участь 24 астронавти, з яких 12 побували на поверхні Місяця. Першими, хто побував на Місяці, були учасники місії «Аполлон-11» — Ніл Армстронг та Базз Олдрін. Протягом наступних місій ще десятеро людей висадилися на Місяці. Усі вони є американцями за національністю.
3 листопада відбудеться протистояння Юпітера. Земля опиниться майже точно на одній прямій між Сонцем і цією гігантською планетою. При цьому відстань до неї буде мінімальною.
Це найкраща можливість побачити газовий гігант у телескоп, бінокль чи неозброєним оком!
1 листопада - Максимум активності метеорного потоку Південні Тауриди (до 20 метеорів на годину)
3 листопада - Юпітер у протистоянні
5 листопада - Місяць у фазі останньої чверті. Астероїд Мельпомена (18 Melpomene, 8,0ᵐ) у протистоянні, в 0,863 а.о. від Землі
6 листопада - Місяць в апогеї, в 404 568 км від Землі
9 листопада - Місяць закриває Венеру
11 листопада - Комета Леммона (C/2023 H2 Lemmon, 7ᵐ) в 0,193 а.о.
12 листопада - Максимум активності метеорного потоку Північні Тауриди (до 20 метеорів на годину)
13 листопада - Новий Місяць. Уран у протистоянні
17 листопада - Максимум активності метеорного потоку Леоніди (до 20 метеорів на годину)
18 листопада - Марс у сполученні з Сонцем
20 листопада - Місяць у фазі першої чверті
21 листопада - Місяць закриває зірку ψ¹ Водолія. Місяць у перигеї, в 369 823 км від Землі
27 листопада - Повня
6 жовтня - Місяць у фазі останньої чверті
9 жовтня - Максимум метеорного потоку Драконіди (до 20 метеорів на годину)
10 жовтня - Місяць в апогеї, в 405 425 км від Землі
12 жовтня - Комета Гартлі 2 (103P/Hartley, 8ᵐ) у перигелії, в 1,064 а.о. від Сонця
14 жовтня - Новий Місяць. Кільцеподібне сонячне затемнення (в Україні не видно)
20 жовтня - Меркурій у верхньому сполученні з Сонцем
22 жовтня - Місяць у фазі першої чверті. Комета Енке у перигелії, в 0,340 а.о. від Сонця. Максимум метеорного потоку Оріоніди (до 20 метеорів на годину)
23 жовтня - Венера у найбільшій західній елонгації
26 жовтня - Місяць у перигеї, в 364 872 км від Землі
28 жовтня - Повня. Часткове місячне затемнення (видно в Україні)
29 жовтня - Комета Леммона (C/2023 H2 Lemmon, 8ᵐ) у перигелії, в 0,894 а.о. від Сонця
24 вересня 2023 року на Землю повернувся посадковий апарат OSIRIS-REx. Він привіз зразки матеріалу астероїда Бенну, що став лише четвертим небесним тілом, речовина з якого потрапить у земні лабораторії.
Рівнодення з точки зору астрономії — момент часу, у який центр сонячного диску у своєму видимому русі екліптикою (зодіакальним колом) перетинає небесний екватор.
У дні рівнодення тривалість дня на всій Землі, крім районів земних полюсів, майже дорівнює тривалості ночі. «Майже», тому що початок дня визначають за появою над горизонтом краю сонячного диску (а не його центру). Внаслідок значного кутового діаметра Сонця та рефракції (заломлення сонячних променів у земній атмосфері) тривалість дня навіть у добу рівнодення буде на кілька хвилин більшою за 12 годин, а тривалість ночі, відповідно, меншою.
Рівнодення - це момент, коли схилення Сонця (його відстань від небесного екватора) дорівнює нулю. Точка, в якій центр Сонця перетинає екватор під час руху з південної півкулі до північної, називається точкою весняного рівнодення, протилежна — точкою осіннього рівнодення.
Цього дня 20 років тому космічний апарат NASA Galileo був відправлений в атмосферу Юпітера після чотирнадцяти років у космосі, вісім з яких він був першим рукотворним об’єктом, що обертався навколо Юпітера.
Детальніше: http://surl.li/liloq
Місяць — дуже загадкове місце, де поки що побувала відносно мала кількість людей. Але, думаємо, в недалекому майбутньому ситуація значно зміниться. А поки пропонуємо поговорити про подорожі на місяць, які вже відбулися та звісно ж поговорити і про те, що нас чекає в майбутньому, про перспективи польотів на Місяць.
Отже, для початку ми зазирнемо у 1969 рік, тоді відбулася грандіозна подія, а саме перша висадка на Місяць.
Саме тоді, 20 липня 1969 року о 22-56 за європейським часом американський астронавт Ніл Армстронг виголосив знамениту фразу: «Це маленький крок для людини і величезний стрибок для людства». Наступної миті він, вже вийшовши зі спеціального модуля «Eagle» по сходах, ступив на поверхню Місяця і, таким чином, став першою людиною, котрій вдалось пройтись по супутнику Землі.
Всі напевно помічали, що на лініях електропередач дуже часто сидять птахи і при цьому їх не б’є струмом. Навіть на високовольтних лініях електропередач, де тече струм з напругою у сотні тисяч вольт інколи можуть сидіти птахи. Але чому їх не вбиває струм?
1 вересня - Пік метеорного потоку Аурігіди.
7 вересня - Остання чверть.
9 вересня - Пік метеорного потоку Вересневі Персеїди.
13 вересня - Комета Нішімура максимально наблизиться до Землі.
15 вересня - Новий Місяць.
17 вересня - Комета Нішімура проходить перигелій.
17 вересня - Максимум яскравості Венери.
19 вересня - Протистояння Нептуна.
22 вересня - Найбільша західна елонгація Меркурія.
22 вересня - Перша чверть.
29 вересня - Супермісяць.
Календарно-тематичний план з фізики для 7 класу
(70 год, 2 год на тиждень)
Оновлена навчальна програма для загальноосвітніх
навчальних закладів «Фізика 7-9 класи»
(затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804)
https://drive.google.com/file/d/1CGQTGX0CkQdIK6yZEijNXrZ4rOg2sBqy/view?usp=sharing
Календарно-тематичний план з фізики для 8 класу
(70
год, 2 год на тиждень)
Оновлена навчальна програма для загальноосвітніх
навчальних закладів «Фізика 7-9 класи»
(затвердженою наказом Міністерства освіти і науки
України від 07.06.2017 №804)
https://drive.google.com/file/d/14yve_RsrMugQPzBt5WGqoYSi34xLvtGw/view?usp=sharing
Календарно-тематичний план з фізики для 9 класу
(105 годин, 3 години на тиждень)
Оновлена навчальна програма для загальноосвітніх
навчальних закладів «Фізика 7-9 класи»
(затвердженою наказом Міністерства освіти і науки
України від 07.06.2017 №804)
https://drive.google.com/file/d/1iE5pmzuTH26-CPPV0oumlB37GGI4DkmZ/view?usp=sharing
Календарно-тематичний план з фізики для 10 класу
(105
годин, 3 години на тиждень)
(рівень стандарту, за навчальною програмою авторського
колективу під керівництвом Локтєва В. М.)
https://drive.google.com/file/d/1crhoGoKoyj3Qrgfjv7OYQF1GebWnzEgZ/view?usp=sharing
Календарно-тематичний
план з фізики для 11 класу
(105
годин, 3 години на тиждень)
(рівень
стандарту, за навчальною програмою авторського колективу під керівництвом
Локтєва В. М.)
https://drive.google.com/file/d/1WRDytpkqreB8cEXAQmzMaYGi78ygDUw7/view?usp=sharing
Календарно-тематичний план з астрономії для 11 класу
(рівень стандарту, за навчальною програмою авторського
колективу під керівництвом Яцківа Я. С.)
(35
годин, 1 година на тиждень)
https://drive.google.com/file/d/1rWxZmHCF6Wp4cpd3XNh7AOq8L4YG_xvO/view?usp=sharing
Шведська Сонячна система — найточніша і найбільша у світі модель Сонячної системи. Всі об'єкти Сонячної системи та відстані між ними подані у масштабі 1:20 000 000. Модель займає територію всієї Швеції. Проект започаткований у 1989 році шведськими вченими — фізиком Нільсом Бреннінгом та астрономом Йоста Гамом.
Центром моделі є арена Еріксон Глоб (110 м), розташована у Стокгольмі. Вона у моделі зображує Сонце, а її розмір прийнятий за діаметр Сонця з короною. Згідно з розмірами арени пропорційно розраховувалися розміри інших об'єктів та відстані до них. Крім Сонця і планет в інсталяції також присутні деякі супутники планет, карликові планети, комети, астероїди, транснептунові об'єкти і межа геліосфери.
Відео про шведську Сонячну систему
Детальніша інформація в україномовній Вікіпедії та в англомовній Вікіпедії
МОДЕЛЬНІ НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ ДЛЯ 5-9 КЛАСІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
(ЗАПРОВАДЖУЮТЬСЯ ПОЕТАПНО З 2022 РОКУ)
Фізика 7-9 класи
Сьогодні індійський модуль з місяцеходом Chandrayaan-3 успішно сів на південному полюсі Місяця.
Індія стала першою країною, яка здійснила посадку в цій частині нашого супутника.
Це означає, що апарт працює і посадка дійсно була успішною. Чекаємо на інформацію про місяцехід Праґ'ян.
Астрономи запевняють, справжній колір Сонця — білий. Варто зазначити, що наше світило виглядає жовтим лише тому, що атмосфера Землі розсіює синє світло більш ефективно, ніж червоне. Такий мізерний дефіцит синього світла означає, що око сприймає колір зорі як жовтий.
Побачте на власні очі приголомшливі Персеїди. Їх буде видно в усій Україні.
У ніч з 12 на 13 серпня досягне максимуму щорічний метеорний потік Персеїди. Цього року він буде особливо яскравим, адже Місяць не заважатиме своїм сяйвом: він перебуватиме у фазі спадного півмісяця.
Якщо у вас все небо в хмарах, не засмучуйтеся. Метеори можна спостерігати щоночі до Дня Незалежності України.
1 серпня - Повня
2 серпня - Місяць у перигеї
8 серпня - Місяць у фазі останньої чверті
10 серпня - Меркурій у найбільшій східній елонгації (27°24’ від Сонця)
13 серпня - Венера в нижньому сполученні з Сонцем. Максимум активності метеорного потоку Персеїди (до 50 метеорів на годину)
16 серпня - Новий Місяць. Місяць в апогеї, найдалі від Землі у 2023 році (406 634 км)
20 серпня - Максимум активності метеорного потоку Цигніди (до 15 метеорів на годину)
24 серпня - Місяць у фазі першої чверті
27 серпня - Сатурн у протистоянні. Астероїд Флора (8 Flora, 8,5ᵐ) у протистоянні
30 серпня - Місяць у перигеї, в 357180 км від центру Землі
31 серпня - Повня
Інверсійні (конденсаційні) сліди - це сліди, які залишають по собі літальні апарати на великій висоті. У верхніх шарах атмосфери відсутні пилові частинки, і навіть при досягненні температури нижчої точки роси, атмосферна волога залишається у газоподібному стані. Проліт літального апарата викликає появу великої кількості центрів конденсації, і на них миттєво відбувається конденсація наявної вологи.
Прихильники теорій змов, натомість, вважають, що ці сліди є доказом того, що цивільна авіація використовується владою для таємного розповсюдження шкідливих хімічних речовин.
Зображення: три інверсійні сліди підсвічені сонцем у небі над містом Колката, Індія. Автор: Soumyadeep Mukherjee
Додатково...
30-го липня 1610 року Галілео Галілей вперше спостеріг у свій телескоп кільця Сатурна. Вчений не зміг визначити, що саме він бачить а тому припустив, що Сатурн складається з трьох планет
У листі до герцога Козімо II Медічі Галілей пише: "Сатурн - це не одна планета, вона складається з трьох частин, які практично торкаються одна одної" та додає невелику ілюстрацію (див. зелений прямокутник).
Кільця планети ще не раз здивували вченого. У 1612 році під час спостережень вони були непомітні (у той момент планета була розвернена до Землі "боком" і тонкі кільця були невидимі). Тоді вчений припустив, що Сатурн "зжер своїх дітей" (у грецькій міфології Кронос (Сатурн) - титан, що пожирав власних дітей). Але вже наступного року вчений знову побачив кільця у свій телескоп.
Нещодавно відбулося засідання експертної ради при Міністерстві культури та інформаційної політики України і елемент «Буковинський урочистий вінок з ковилою» визнано національною культурної спадщиною. Цей вінок є нашим етномаркером, за яким впізнають буковинців на етнографічній карті України.
28 липня відзначається День української державності. Це свято нагадує нам про тисячолітню історію України, яка є спадкоємицею Київської Русі.
І про це навіть «знають» астероїди. Саме тому дійзнайтеся про малі планети, названі на честь давньоруських часів.
23-го липня 1928 року народилася американська вчена Вера Рубін, котра науково підтвердила існування темної матерії.
У 1974 році під час досліджень кривих обертання галактик вона виявила невідповідність між спостережуваними кривими обертання галактик та теоретичними розрахунками таких кривих.
(Рубін помітила що зірки на краю галактик рухаються швидше, ніж до цього вважалося. За розрахунками гравітації, які використовували лише видиму матерію галактик, ці зовнішні зірки мали б рухатися повільніше)
Цей факт став важливим аргументом на користь існування додаткового джерела гравітації темної матерії.
Наш Всесвіт — це просто величезний простір, про який ми знаємо, насправді, дуже небагато. Однією з таких загадок донедавна була таємниця походження хімічних елементів, що нас оточують і з чого створено все навкруги.
Попередня публікація з даного циклу: Що таке метали у астрономії?
В останні дні добряче припікало не лише в Україні. У Перській затоці термометри зашкалювали: у неділю там зафіксували 66°C. У поєднанні з високою вологістю — це були справді пекельні умови.
Таке поєднання тепла та вологості знаходиться за межею, яка вважається безпечною для людського організму.
І все ж, це набагато комфортніша для нас температура, ніж на більшості планет Сонячної системи.
20-го липня 1969 року людина вперше ступила на поверхню іншого небесного тіла — на Місяць.
Комета Шумейкерів — Леві 9 (D/1993 F2) — короткоперіодична комета, що стала першим небесним тілом, чиє падіння на Юпітер в липні 1994 року було зафіксовано астрономами. Це зіткнення двох небесних тіл Сонячної системи стало першим, яке спостерігало людство.
Комету було відкрито 24 березня 1993 року в обсерваторії Маунт Паломар подружжям Юджином та Керолін Шумейкер та Девідом Леві. На час відкриття вона вже являла собою ланцюжок фрагментів.
Традиційно на Бойківщині, Лемківщині, Гуцульщині, Покутті, Буковині, Закарпатті, Прикарпатті та Поділлі як нашийну жіночу прикрасу найчастіше використовували стрічку із різнокольорового бісеру - силянку (також відому під назвами "сильованка", "плетінка", "перепаска", "ґердан", "решітка", "лучка", "ланка"), що щільно облягала шию. Найдавніші зразки цих виробів виготовлені способом нанизування — силянкою, від чого і походить назва цих прикрас. Неширокі 2-З см силянки носили жінки і дівчата у будень. Дня міцності їх іноді нашивали на червону тасьму "гарасівку". Святкові силянки були ширші, ажурніші, по нижньому краю прикрашені петельками з бісеру — "дармовисами", "кумасиками", "вушками", "бомбликами", "вузликами".
На фото — покутська силянка початку ХХ століття. Івано-Франківська область, Снятинський район.
Фото — Bohdan Poshyvailo. Силянка з приватної колекції Юрій Мельничук.
167 років тому, 10 липня 1856 року, народився Нікола Тесла.
Винахідник у сфері електротехніки й радіотехніки сербського походження, вчений, інженер, фізик.
Найбільшим внеском Ніколи Тесли було відкриття змінного струму й асинхронного двигуна.
Про нього існує багато легенд та теорій змов, поряд з історіями про інопланетян та магію. На його шляху було багато злетів та падінь, успіхів та провалів.
Історію Ніколи Тесли — людини-загадки читайте тут
1 липня - Комета C/2023 E1 (ATLAS) у перигелії, в 1,027 а.о. (154 млн км) від Сонця
3 липня - Повня
4 липня - Місяць у перигеї, в 360 150 км від центру Землі
6 липня - Земля в афелії, в 1,017 а.о. (152,1 млн км) від центру Сонця
17 липня - Новий Місяць
20 липня - Місяць в апогеї, в 406 290 км від центру Землі
25 липня - Місяць у фазі першої чверті
27 липня - Максимум активності метеорного потоку Південні δ-Аквариди (до 20 метеорів на годину)
30 липня - Максимум активності метеорного потоку Північні δ-Аквариди (до 25 метеорів на годину)
31 липня - Комета C/2021 T4 (Lemmon) у перигелії, в 1,483 а.о. (222 млн км) від Сонця
Маємо можливість ознайомитись з авторськими схемами УКРАЇНСЬКИХ ҐЕРДАНІВ з поштових листівок Теодора Гриневича.
Рік видання та кольорова гама умовні.
21 червня настане сонцестояння, яке ознаменує початок астрономічного літа.
Але чи знаєте ви, що з ним пов'язано безліч цікавих фактів? Виявляється, літнє сонцестояння має дещо більше секретів, ніж можна було б подумати…
Шестеро учнів Джозефа Джона Томсона, видатного фізика, лауреата Нобелівської премії, отримали Нобелівську премію з фізики та двоє — Нобелівську премію з хімії. Його син також отримав Нобелівську премію з фізики.
ФІЗИКА:
Чарльз Гловер Баркла, Нільс Генрик Давид Бор,
Макс Борн, Вільям Генрі Брегг,
Оуен Вілланс Річардсон, Чарльз Томсон Різ Вільсон,
Джордж Паджет Томсон.
ХІМІЯ:
Френсіс Вільям Астон, Ернест Резерфорд.
Чимало дівчаток надягають віночок зі стрічками на шкільні свята, для професійних фотосесій в етнічному стилі. А що ми знаємо про унікальні весільні вінки з гусячого пір’я? Адже традицію їхнього виготовлення досі зберігають на Коломийщині.
Вінок із гусячого пір’я, оздоблений паєтками і обгортками від цукерок, робили тільки в селі Великий Ключів (Івано-Франківська область). Вінки з гусячого пір’я майстрині Параски Кушляк – річ по-справжньому унікальна. В ньому втілені давні шлюбні традиції та оригінальність оздоблення. Важить такий віночок майже кілограм.
4 червня - Венера в найбільшій східній елонгації. Повня
6 червня - Місяць у перигеї, в 364860 км від центру Землі
10 червня - Місяць у фазі останньої чверті
18 червня - Новий Місяць
21 червня - літнє сонцестояння
22 червня - Місяць в апогеї, в 405385 км від центру Землі
26 червня - Місяць у фазі першої чверті