Серед величезного різноманіття зірок у Всесвіті, є зорі, які можуть періодично то збільшувати то зменшувати свої розміри. Такі об’єкти називають змінними пульсуючими зорями, найвідомішими з яких є так звані Цефеїди. Так от сьогодні такі зірки, без перебільшення, є одними з найнезамінніших для астрономів зорей у Всесвіті. Тож в чому полягає природа їх пульсації, та чому вони такі важливі для науки.
https://www.youtube.com/watch?v=uPqzKbBouCg
Коли в кінці свого життя масивна зоря вибухає надновою, її ядро може сплюснутись, перетворившись в крихітний надщільний об’єкт, маса якого дорівнює, або навіть перевищує масу нашого Сонця. Ці маленькі неймовірно щільні ядра зір, які вибухнули називають нейтронними зорями. Вони одні з найдивніших об’єктів у Всесвіті.
https://www.youtube.com/watch?v=K4kTiuC271A
В цьому відео ми обговоримо з чого складаються зорі, докладно поговоримо про ядерний синтез в надрах зірок і звісно про епічний завершальний етап еволюції зірок. Ми з вами ніщо інше, як зоряний пил!
https://www.youtube.com/watch?v=-z5CEhf1QTQ
Сьогодні поговоримо про зірки. Дізнаємось, що саме називають зірками, на які типи їх поділяють за розмірами та за їх спектрами; Поговоримо про еволюцію зірок, а саме про їх народження.
https://www.youtube.com/watch?v=Xi7Z9bg7QCE
21 лютого 1845 року завершилось будівництво Астрономічної обсерваторії Київського університету. Вона стала однією з перших заснованих на українських теренах, після обсерваторій у Львові та Миколаєві.
Першим директором університетської обсерваторії був Василь Федоров – учень засновника Пулковської обсерваторії Василя Струве. Під його керівництвом для неї було обрано місце та побудовано головний корпус у середмісті Києва.
За 177 років науковцями обсерваторії відкрито близько 600 карликових галактик, розроблено теорію світіння протуберанців та виявлено роль корональних дір у генеруванні сонячного вітру. Саме у ній була відкрита комета Чурюмова-Герасименко, на яку вперше в історії здійснив спуск космічний апарат.
19 лютого 1937 року у Миколаєві народився Клим Іванович ЧУРЮМОВ – легендарний український астроном, дитячий письменник, першовідкривач комет.
У 1955 році Клим Іванович з відзнакою закінчив Київський залізничний технікум, а у 1960 - фізичний факультет Київського університету ім. Т.Шевченка зі спеціальності “фізик-астроном”. Після закінчення вузу був направлений на геофізичну станцію в бухті Тіксі (Якутська АРСР), де досліджував полярні сяйва, земні струми та іоносферу.
14 лютого 1990 року НАСА відправило космічному зондові, який до того моменту завершив свою основну місію, команду розвернутися й зробити фотографії планет Сонячної системи. Однією з фотографій, отриманих між 14 лютого 1990 і 10 червня 1990, було зображення Землі, у вигляді блідої блакитної цятки на зернистому знімку.
Бліда блакитна цятка (англ. Pale Blue Dot — Пейл Блю Дот) — фотографія планети Земля, що показує її на тлі просторів космосу, зроблена космічним зондом «Вояджер-1» з відстані 6,4 млрд км. Ідея зробити знімок та назва були запропоновані Карлом Саганом, який також написав однойменну книгу про цей знімок у 1994 році.
