Вижити, тримаючи голку...
Тесігер був поранений на війні й після демобілізації серйозно захопився вишивкою: збирав її зразки та написав простий і зрозумілий посібник, яким користувалися багато його послідовників. Звісно, таке заняття серед чоловіків вважалося, м’яко кажучи, ексцентричним і викликало насмішки. Водночас ця зосереджена й творча праця мала очевидний терапевтичний ефект.
Багатьом людям з інвалідністю вишивка допомагала заробляти на життя, адже після війни звичайний ринок праці не хотів їх приймати. Сам Тесігер досяг у цьому мистецтві високого рівня (оббивка крісла, на якому він сидить, повністю вишита ним), а його роботи нині зберігаються в музейних і приватних колекціях. Навіть під час перерв між репетиціями ролі Полонія в «Гамлеті» він не випускав із рук п’яльця та голку.
