За матеріалами Diaspora.ua
Опинившись в 1920 р. у еміграції після поразки Українських національно-визвольних змагань, він спершу очолив кафедру опору матеріалів у Загребському політехнічному інституті (Югославія). А невдовзі отримав запрошення до США, де став науковим консультантом відомої фірми «Вестінгауз» (Westinghouse Electric Corporation, East Pittsburg) та завідувачем кафедри з дослідницької роботи Мічиганського університету, де заснував у 1929 р. літню школу прикладної механіки для інженерів, викладачів університетів і технічних шкіл США. Також С.Тимошенко організував Відділ прикладної механіки при Американському товаристві інженерів-механіків (ASME) та започаткував видання журналу «Прикладна механіка». У цей період він опублікував свої фундаментальні праці «Опір матеріалів» (два томи, 1930), «Теорія пружності» (1933) і «Теорія стійкості» (1936).
З 1936 р. наш земляк очолював кафедру механіки Стенфордського університету (Каліфорнія). Вже за чотири роки, у 1940 р., його обирають дійсним членом Національної академії наук США. З 1943 до 1960 року він працював на посаді професора кафедри механіки Стенфордського університету та опублікував низку нових ґрунтовні монографій - «Теорія пластинок і оболонок» (1940), «Статика споруд» (1945), «Вища динаміка» (1948), «Історія опору матеріалів» (1953), які здобули високі оцінки в професійному середовищі,а їх автор - ще більше визнання та авторитет.
Цікаво, що Степану Тимошенку двічі вдалося відвідати СРСР - в 1958 та 1967 рр. А крім відвідин великих міст з провідними інститутами, навіть побувати у рідних Ромнах на Сумщині, де навчався у школі. Останні роки свого життя він прожив у доньки в Німеччині, там і помер. Але був похований у Каліфорнії біля своєї дружини, яка відійшла ще в 1940-х рр.
Внесок С.Тимошенка у розвиток фізики знаний і визнаний у всьому світі. Він був членом академій наук і наукових товариств багатьох країн, почесним професором низки світових університетів, лауреатом різноманітних нагород.
Ще за його життя в 1951 р. Стенфордський університет назвав його іменем свою лабораторію інженерної механіки. А в 1957 р. Американське товариство інженерів-механіків заснувало спеціальну іменну медаль «на честь Степана П. Тимошенка, всесвітньовідомого авторитета в галузі прикладної механіки, і пошанування його внеску як автора і вчителя» для щорічного відзначення науковців за визначні досягнення в галузі прикладної механіки. Першим її отримав у рік заснування сам Степан Тимошенко з таким обґрунтуванням: «За безцінний внесок і особистий приклад як лідера нової ери у прикладній механіці».
В Україні іменем видатного науковця названий організований ним в 1918 р. Інститут технічної механіки (Інститут механіки імені С.П. Тимошенка НАН України). У Києві на будинку, де він мешкав (вул. Гоголівська, 23), встановлено меморіальну дошку-барильєф з його зображенням, а на території Київської політехніки — пам'ятник. У Львові є вулиця Братів Тимошенків. У 1998 р. було випущено поштову марку, присвячену пам'яті С.Тимошенка.
