Лише після винайдення телескопа люди змогли вперше побачити кільця Сатурна. Через нечіткість телескопа Галілей не міг визначити, що це за кільця, і помилково припустив, що по обидва боки від Сатурна є два великі супутники.
Свою наукову подорож він почав у Трініті-коледжі Кембриджу, який закінчив у 1823 році. А вже за кілька років став Лукасівським професором математики, а згодом — професором астрономії та директором Кембриджської обсерваторії.
У 1835 році Ейрі очолив Королівську Гринвічську обсерваторію, якою кепував понал 45 років. І не просто очолив — повністю її реорганізував: оновив обладнання, врятував тисячі місячних спостережень і зробив обсерваторію зразком точності для всього наукового світу.
Ейрі мав неабиякий вплив у наукових колах Британії. Виступав проти державного фінансування "чистої науки", вважаючи, що оригінальні дослідження краще залишити приватним особам та установам..
Одна з найяскравіших зір нічного неба червоний надгігант Бетельгейзе (α Оріона) має зірку-компаньйона.
Перше фото компаньйона було зроблене за допомогою телескопа Gemini North на Гаваях.
Більш детально можна дізнатись у відео або зі статті.
16 липня 1969 року о 13 годині 32 хвилини за Гринвічем розпочалася місія «Apollo-11», вже через декілька днів астронавти Ніл Армстронг та Базз Олдрін висядяться на поверхню Місяця.
Двигуни всіх трьох ступенів ракети-носія «Сатурн V» відпрацювали за розрахунковою програмою і корабель було виведено на геоцентричну орбіту, близьку до розрахункової.
LIGO-Virgo-KAGRA виявили наймасовіше злиття чорних дір на сьогоднішній день.
Потужне злиття призвело до утворення чорної діри, маса якої приблизно в 225 разів перевищує масу нашого Сонця. Сигнал, позначений як GW231123, був виявлений під час четвертого спостережного запуску мережі LVK 23 листопада 2023 року.
Команда LIGO об'єдналася з партнерами з детектора Virgo в Італії та KAGRA (детектор гравітаційних хвиль Kamioka) в Японії, щоб створити колаборацію LVK. Ці детектори разом спостерігали понад 200 злиттів чорних дір у своєму четвертому запуску та близько 300 загалом з початку першого запуску в 2015 році.
Попередній рекорд наймасивнішого злиття зафіксували у 2021 році і тоді загальна маса новоутвореної діри сягала 140 Сонць. Цього разу астрономів здивувала і швидкість обертання двох монстрів: "Майже на межі, дозволеній Загальною теорією відносності" - пояснює один з авторів відкриття.
Загалом, ця сфера астрономії ще дуже молода, але схоже що стрімко розвивається. Якщо не буде проблем з фінансуванням цих проектів (а такі сигнали є), то на нас чекає ще багато цікавих відкриттів.
Це відбиток майстерності і часу, в якому відчутні нотки лісових стежок, дим від печі, пахощі трав і спека степів.
Запрошуємо поглянути на мапу України по-новому в каруселі — через сир, що розповідає свою історію регіону.
3 липня — Земля проходить афелій — найвіддаленішу від Сонця точку своєї орбіти
4 липня — сполучення Венери з Ураном.
4 липня — Меркурій у найбільшій східній елонгації, спостерігається низько над західним горизонтом невдовзі після заходу Сонця.
6 липня — сполучення Сатурна з Нептуном.
10 липня — повня.
14 липня — Сатурн розпочинає ретроградний рух.
17 липня — Меркурій розпочинає ретроградний рух.
23 липня — сполучення старого Місяця з Юпітером.
24 липня — молодик.
28 липня — сполучення Місяця з Марсом.
31 липня — максимум широкого метеорного потоку Південні Дельта-Аквариди (діє з 12 липня по 23 серпня; ZHR = 25). Радіант розташується низько над горизонтом.
