У наш час уявлення про Всесвіт дуже відрізняється від того, як його уявляли раніше. Ми користуємося GoogleMaps, картами зворотнього боку Місяця, планетаріями для передбачення руху планет і 3D-мапами нашої галактики. А разом з цим ми досі для орієнтування на небесній сфері використовуємо сузір’я, більшість з яких для північної півкулі склали ще древні греки. Але чи завжди так буде? Що не так з нашими сузір’ями? Який вигляд вони матимуть через 90 000 років? Як вони виглядають насправді?
Огляд основних наукових місій, що полетять в космос вже цього року!
Якась нереальна кількість місій і мікромісій з вивчення Сонця, сонячного вітру, просто божевільна навала апаратів на Місяць і наукових супутників ДЗЗ. Людство рветься в космос!
За публікацією Максима Ціжа на Alpha Centauri
Це свято було запроваджене на честь того, що у 1851 році було доведено, що Земля обертається навколо Сонця. Сьогодні людям відомо, що Земля обертається навколо майже вертикальної осі кожні 24 години, що утворює один земний день. Але ці базові знання не завжди були такими незаперечними.
Лише у 1851 році французький фізик Леон Фуко продемонстрував, як обертається наша планета, за допомогою пристрою, тепер відомого як маятник Фуко (великого масивного маятника, підвішеного до склепіння просторої високої зали, коливання котрого відображають обертання Землі).
Вперше Фуко здійснив експеримент з використанням такого маятника 8 січня 1851 року в погребі свого будинку у Парижі. Для цього він закріпив на куполі Пантеону (Париж) величезний маятник. Завдяки кріпленню зі сталевого дроту маятник міг рухатися в будь-який бік. Коли Фуко повертав його, то помітив обертання площини приладу, хоча пояснення цьому в нього не було. Вчений спочатку приміряв модель планети на свій латунний маятник, що допомогло зрозуміти – він науково довів обертання Землі. Своє спостереження він зафіксував вночі саме 8 січня. Маятник отримав назву «маятник Фуко». А пам’ять про цей досвід вшановується кожного року.
3 січня — максимум метеорного потоку Квадрантиди.
4 січня — покриття Сатурна Місяцем.
7 січня — транзит тіні Титана по диску Сатурна.
10 січня — Венера у найбільшій східній елонгації.
13 січня — комета C/2024 G3 (ATLAS) проходить перигелій.
16 січня — Марс у протистоянні.
18 січня — сполучення Венери й Сатурна.
23 січня — транзит тіні Титана по диску Сатурна.
