Сучасна астрономія налічує 88 сузір’їв. Їхні офіційні назви здебільшого є перекладами давньогрецьких або латинських назв. В основу покладено імена міфічних персонажів (Андромеда, Касіопея, Персей) або тварин (Лев, Дракон, Велика Ведмедиця), назви різних фігур (Трикутник, Стріла, Південний Хрест) і предметів (Ваги, Жертовник, Телескоп).
Зоряне небо супроводжувало життя людини здавна. Уночі орієнтуватися за зірками треба було і пастухам, і чумакам. Для них зірки були годинником та компасом одночасно. Українські селяни й гадки не мали про міжнародні назви сузір’їв, а послугувалися своїми.
Зоряне небо дає великий простір для уподібнень і порівнянь. Ті самі зірки можна уявно сполучати в різноманітні малюнки. Народні назви сузір’їв досить влучно передають асоціації з певними істотами, предметами селянського побуту.
Деякі із цих назв збереглися до наших днів:
• Велика Ведмедиця — Великий Віз, Чумацький Віз, Великий Ківш;
• Мала Ведмедиця — Малий Віз, Пасіка;
• Дельфін — Криниця;
• Кассіопея — Борона;
• Орел — Дівчина з відрами;
• Лебідь — Хрест;
• Телець — Волопас, Пастух, Пастух з ґирлиґою;
• Оріон — Косар, Чепіги, Полиця, Плуг, Граблі;
• Терези — Коромисло з відрами.
Інколи наші пращури давали назви групам зірок, які нині вважаються частинами більшого сузір’я:
• три зорі поясу Оріона — Косарі, Три плуги;
• зоряне скупчення Гіади (утворюють голову Тельця) — Чепіги;
• зоряне скупчення Плеяди (зоряне скупчення в сузір’ї Тельця) — Квочка з курчатами, Стожари, Волосини, Волосожар, Візничий, Баби.
Українська народна назва Галактики — Чумацький Шлях. Інші поширені назви — Молочний Шлях, Чумацька Дорога. Менш відомі назви — Божа Дорога, Батиєва Дорога, Дорога у Вирій, Дорога в Єрусалим, Дорога Молокова, Зоряна Дорога, Пташина Дорога, Солом’яна Дорога, Молочний Слід.
Українські народні назви сузір’їв в астрономії не закріпилися, проте стали своєрідним дзеркалом повсякденного життя нашого народу.
