Як людство дізналося тривалість року та доби на Марсі?
Тривалість року:
Початком справжніх астрономічних досліджень Марса можна вважати 1576 рік, коли голландський астроном Тихо Браге зробив передбачення позиці червоної планети. Це сталося за 20 років до винайдення телескопу. Для своїх досліджень вчений створив обсерваторію на віддаленому від Копенгагена острові Гвен, де він послуговувався власноруч сконструйованими інструментами. Згідно його даним Марс повертався на початкову позицію на небі за 687 днів. Нам залишається лише дивуватися точності спостереження науковця, на сьогодні встановлено, що рік на Марсі триває 686,98 земних днів.
Тривалість дня:
Для визначення тривалості дня на Марсі, нам потрібні були прилади завдяки яким, ми розгледіли б особливості поверхні планети. Таким чином, вираховуючи як часто ми бачимо ту чи іншу деталь ландшафту можливо визначити як швидко планета обертається навколо своєї осі, а, отже, і довжину дня.
Хоча Галілео Галілей і спостерігав Марс через свій телескоп у 1609 році, його 20-кратне збільшення, все ще не дозволяло розгледіти Марс достатньо чітко.
До середини XVII ст. технології конструювання телескопів розвинулися і через 50 років, данський вчений Християн Гюйгенс, помітив на Марсі темну пляму відому нам зараз як Syrtis Major. Він підрахував, що вона з’являється у тому ж місці кожні 24 години. У 1666 році французький астроном італійського походження Джованні Кассіні підкорегував результати дослідження, встановивши, що доба на Марсі триває 24 години та 40 хвилин.
Сьогодні нам відомо, що доба на Марсі триває 24 години 39 хвилин 35.2 секунди.
