Ми звикли до того, що вишивають здебільшого жінки. Чоловіки зрідка беруться за цю справу. Але інколи бувають винятки. Знайомтеся – Михайло Покиданець із Чернівців. Чоловік є воістину неперевершеним творцем дивосвіту вишивки.
Вишиває Михайло Григорович понад 50 років. Перейняв мистецтво від своєї матері – знаної вишивальниці. Навчився вишивати хрестиком, мережкою, стебнівкою… З часом став не тільки майстром народної вишивки, а й колекціонером, автором власних візерунків та вчителем, директором етнографічного музею "Дивотвір". На сьогодні має одну з найбільших в Україні колекцій візерунків народної вишивки Поділля, Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини, Покуття та Буковини. Загалом понад 4 тисячі. Найстаріша з них датована шістнадцятим століттям.
Пан Михайло каже, що коли вперше взявся за голку, зрозумів, що це є справа всього життя.
"Я знаю одне, вишивальне українське мистецтво у світі прославили чоловіки. Всі вважають, А кулінарія жіноча робота? Чому тоді великі шеф-кухарі – чоловіки? Тут немає значення чи чоловік, чи жінка. Головне, щоби людина отримувала задоволення від цієї справи", – зазначає майстер.
А ще Михайло Покиданець – автор унікальної колекції рушників, яку створив на тему поезій Тараса Шевченка. Загалом вишив 22 рушники. Такої колекції на тему творів Тараса Шевченка немає у світі. Серед рушників – "Садок вишневий біля хати", "Катерина", "Зацвіла у лузі червона калина", "Немає краще України, немає другого Дніпра"…
Нині пану Михайлу 82 років, і він досі вишиває. На основі старих орнаментів створює нові. І робить все етнографічно точно. Рушники, серветки, сорочки, блузки… Працює у різних вишивальних техніках: від хрестика — до низинки, мережок, стебнівки.
