четвер, 22 жовтня 2020 р.

Метеорний потік Оріоніди 2020

     Щороку на жовтень припадає період актвності зорепаду Оріоніди. 

    Оріоніди (ori) — метеорний потік, який традиційно спостерігають в жовтні. В період активності з 2 жовтня по 29 жовтня, з максимумом 20 — 22 жовтня, можна побачити в середньому 20 — 25 метеорів за годину, радіант розташований між сузір'ями Оріона та Близнюків. На початку жовтня радіант знаходиться між зірками лямбда-Оріона та дзета-Тельця та рухається в сторону Близнюків. Зорепад породжений кометою Галея (1P/Halley). Ця комета дає ще одну активність — ета-Аквариди.

    Його можна буде побачити і українцям,  якщо небо буде безхмарним. Під час піку зорепаду число метеорів сягає близько 20-ти на годину.

    До речі, зараз Місяць перебуває на стадії зростання, тож він не надто яскравий. У такий період зорепад спостерігати значно простіше, адже потік яскравіше відображається у темному небі.

   Також експерти радять спостерігати за Оріонідами півночі та на світанку, саме тоді метеори можна розгледіти найкраще.

    Історія спостережень

    Перші точні спостереження Оріонід провів А. С. Гершель (A. S. Herschel) 18 жовтня 1864 року, він зареєстрував 14 метеорів біля сузір'я Оріона. Наступного року 20 жовтня Гершель отримав підтвердження існування потоку. Після цього інтерес до потоку швидко зріс, в наступні роки 19 століття і в першій чверті 20 століття проводилися постійні спостереження. Між британським астрономом-аматором В. Ф. Денінгом (W. F. Denning) та професіоналом зі Сполучених Штатів С. П. Олівером (C. P. Olivier) розгорілася суперечка стосовно радіанту Оріонід. Точка з якої вилітають метеори змінювалася кожного дня. Деннінг стверджував, що радіант не змінюється, в Олівера була протилежна думка. Проблема полягала в тому що радіант цього потоку був дещо розмитий, на відміну від інших щорічних потоків. Щоб вирішити суперечку декілька астрономів-аматорів та професіоналів проаналізували дані з фотографій та інших приладів, Олівер урешті-решт виявився правим.

    Оріоніди – це швидкі метеори, що залишають сліди. Довші смуги з’являються далеко від радіанта.