Дослідник українського хліба Вадим Мицик, впевнений, що українці «у своєму художньому хлібопеченні показують високий космічний світогляд».
« В Україні хліборобство відоме 9 тисяч років тому із мезоліту, але найкраще воно розквітло за часів Трипільської цивілізації. У трипільському мистецтві все творилося по колу. І у нашому українському житті все робилося по священному колу — наш хліб у собі має основу кола — від колобка і до коровая, тобто від найменшого і до найбільшого. Коли наші предки 5 тисяч років тому із берегів Дніпра пішли в Індію, вони принесли туди „веди рога“, тобто знання найвищі. І от там є таке слово „свах“, як вище небо; індійці не знають, що то воно таке. А як ми візьмемо та подивимося на наше весілля, то знаємо, що цим весіллям порядкують свахи і свати, і коли наші славні свахи-коровайниці коровай зібгали, уквітчали і він спікся, то їх потім обдаровують шишками, які мають знак сварги, тобто отого невпинного крутію нашого всесвіту. Отже, наш хліб пов'язаний напряму із небесами і нашою землею. Як у Трипіллі пшенична зернина тримає сферу неба і сферу землі, так само у нас назва простенького слова „колосок“ складається з двох слів „коло“ — це сонце, а „сок“ — це живильність землі».
