ГУЦУЛЬСЬКІ СВІЧНИКИ

  Дерев’яні свічники-трійці є самобутнім явищем в українському декоративно-ужитковому мистецтві.

  Трійці – це різьблені, часто пишно декоровані трисвічники церковного й побутового призначення, поширені на Гуцульщині та Покутті. Поділ свічників на «церковні» та «хатні» умовний. Трійці часто використовували на Різдво, Водохреще, ними зустрічали колядників, виганяли злих духів та освячували шлюб. А ще кажуть, що ці свічники магічні й здійснюють бажання.

Світлини з альбому: Мальоване дерево. Наївний живопис українського села. Київ. 2003.

За матеріалами Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В.Г. Заболотного

Свічник. Друга половина ХІХ ст. Село Брустури

 Косівського р-ну Івано-Франківської обл. Іл. 219.

Довгоочікуваний запуск в космос нового телескопа Джеймса Вебба

 Космічний телескоп Джеймса Вебба стартував сьогодні, 25 грудня 2021 року, з космодрому Куру в Французькій Гвіані. Попереду ще приблизно 30 днів хвилювання, поки не відбудеться розгортання телескопа і поки він не прибуде до місця свого стояння в міжпланетному просторі.

http://www.nashenebo.in.ua/teleskop-dzhejmsa-vebba-novij-kosmichnij-teleskop-flagman?fbclid=IwAR34rI8MJuZuoWw6vp9oM5UeM_TxZ2grlmGndcYgk63040RSDoPKy2tDyec

«Схід Землі» (англ. Earthrise)

   24-го грудня 1968 року астронавт місії "Apollo-8" Вільям  Андерс (William Anders) зробив одне з найвідоміших фото в історії людства, яке отримало назву "Earthrise" (Схід Землі) 

  «Схід Землі» (англ. Earthrise) — фотографія Землі, зроблена під час обльоту Місяця космічним кораблем «Аполлон-8», вірогідно, астронавтом Вільямом Андерсом. Одна з найвідоміших фотографій Землі з космосу.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4_%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96

Як вчені шукають позаземне життя...

   Поки позаземні цивілізації не знайшли нас, ми вперто намагаємося знайти їх. Якщо не цивілізації, то хоча б ознаки позаземного життя. Так, нещодавно астрономи повідомили, що зафіксували в атмосфері Венери фосфін — газ, який може свідчити про наявність життя.

  Тож на які маркери звертають увагу вчені, сподіваючись відшукати позаземні організми? Чому серед більш як 4 тисяч виявлених екзопланет ми досі не знайшли жодної із живими організмами? Що взагалі ми маємо побачити, щоб упевнитись, що ми у Всесвіті не єдині?

https://www.youtube.com/watch?v=1vfxy9JaAeo

Перший політ на літаку

   Перший відомий політ літака в історії людства, було здійснено 17 грудня 1903 року. «Флаєр» протримався у повітрі 59 секунд і пролетів 260 метрів. Винахід Райтів було офіційно визнано першим у світі літальним апаратом важчим за повітря, який здійснив пілотований політ із використанням двигуна.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BA

Мисник

 Мисник - це полиця або шафа для посуду в сільській хаті.

 Мисники виготовляють із дерева. Здебільшого це відкриті полиці, без дверцят. Їх оздоблюють малюнками, різьбленими візерунками. У мисниках тримають тарілки, миски, ложки, пляшки, кухлики тощо. Також тут може знаходитися свячена вода, стрітенська свічка. Святковий, гарно оздоблений посуд стояв завжди на верхній полиці. 

Розміри планет Сонячної системи та відстані між ними. (В масштабі площі України)

Мабуть, Ви також часто натикаєтесь в інтернеті на зображення Сонячної системи, де планети та Сонце майже однакові за розмірами, або наприклад пропорції більш-менш збережені, але відстані між об’єктами зовсім не коректні. Дуже часто це призводить до того, що люди просто не правильно уявляють собі, як насправді виглядає наша Сонячна система.

Тож давайте спробуємо розібратись з розмірами планет і відстанями поміж ними, зменшивши Сонячну систему до розмірів України. Тобто більш ніж в 3 500 000 разів. 

https://www.youtube.com/watch?v=lJ2YX8RImkk

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА № 4

 Тема.   Вимірювання індуктивності котушки.

Мета: експериментально визначити індуктивність котушки; переконатися на досліді, що індуктивність котушки суттєво залежіть від наявності осердя. 

Обладнання: регульоване низьковольтне джерело змінної напруги, вольтметр і міліамперметр змінного струму, мультиметр, котушка з осердям, ключ, з'єднувальні проводи.

КОМЕТА ЛЕОНАРД

 C/2021 A1 (Leonard) — комета, яка була відкрита 3 січня 2021 року. На момент відкриття мала зоряну величину 19,0m. Абсолютна зоряна величина комети разом із комою становить 5,3m.

Очікується, що комета у грудні 2021 року досягне максимальної величини приблизно 3-4m при спостереженні увечері й уранці в північній півкулі. 13 грудня 2021 року комета наблизиться на найменшу до Землі відстань 0,23 а.о.

Наразі комета переміщається на тлі сузір'я Гончі Пси, недалеко від межі із сузір'ями Волосся Вероніки та Волопас. Найближчими днями опорним об'єктом для її пошуку може стати зоря бета Волосся Вероніки (+4,2 зв. вел.). У ніч з 2 на 3 грудня комета пройде на тлі яскравого кульового зоряного скупчення М3 (+6,2 зв. вел.). Місяць не завадить спостереженням цієї події. Звісно, якщо погода дозволить насолодитися цим видовищем.

Головні астрономічні події грудня

 4 грудня — Повне сонячне затемнення, яке буде видно в Антарктиді.

11 грудня — Місяць у фазі першої чверті.

12 грудня — Комета Леонарда пролетить на відстані 34,9 млн км від Землі.

14 грудня — Максимум активності метеорного потоку Гемініди (до 100 метеорів на годину).

19 грудня — Повня.

21 грудня — Зимове сонцестояння.

22 грудня — Максимум активності метеорного потоку Урсиди (до 20 метеорів на годину).