Магнетари (магнітари) – це, певною мірою, найцікавіші компактні об’єкти у Всесвіті. Магнетар – це нейтронна зоря з надзвичайно сильним магнітним полем. Потужність випромінювання з поверхні магнетарів може перевищувати повну потужність випромінювання Сонця в мільйони (і навіть мільярди) разів.
Вчені вважають, що магнетар – це один з етапів існування нейтронних зірок.
https://www.youtube.com/watch?v=gLxZgO1Yt9Y
Напевно ви знаєте, що телескоп імені Габбла за свою історію пережив кілька місій обслуговування, коли астронавти зі Спейс-Шаттлів замінювали зламані деталі і встановлювали нові інструменти.
У міні-серії з двох роликів про ремонт Габбла розповідається про ці місії більш докладно.
https://www.youtube.com/watch?v=WOlHArpcLOQ
Ще недавно вважалося, що Місяць цілковито безводний. Але у 2009 році зіткнення фрагмента ракети з місячною поверхнею дозволило дослідити спектр випромінювання викинутого пилу. І… в спектрі були лінії води. То звідки вода на Місяці?
https://www.youtube.com/watch?v=DV3UkljFfn8
Людство вже добряче засмітило космос навколо себе. Нині навколо нас літають десятки тисяч небезпечних уламків, які час від часу стикаються з супутниками та кораблями. Що роблять супутники-вбивці, хто й навіщо знищує ракетами власні супутники. Докладніше у відео:
https://www.youtube.com/watch?v=4-8DxtQH-RE
Українська вишивка нарівні з українською писанкою, є одним із яскравих символів української культури. До того ж, одягаючи вишиту сорочку, демонструєш не тільки її красу й унікальність, але й засвідчуєш свою приналежність до віковічної української культурної традиції.
Мультфільм «Це наше і це твоє. Знана у всьому світі вишивка - наша!»
З 2006 року у третій четвер травня проходить Всесвітній день вишиванки. Цей день обраний не випадково. Засновники акції наполягають на тому, аби День вишиванки припадав саме на будень, а не на вихідний, наголошуючи, що вишиванка – органічна складова життя та культури українців, усім бажаючим пропонують прийти на навчання або на роботу у вишиванці.
Про́ксима (лат. proxima — найближча, поруч) — на даний момент найближча до Сонячної системи зоря. Червоний карлик 11-ї видимої зоряної величини. Змінна зоря типу UV Кита. Її світність майже в 18 000 разів менша від сонячної, тому її не видно неозброєним оком. Зорю було відкрито 1915 року Робертом Іннесом, директором Union Observatory (ПАР).
Вважається, що вона є третім компонентом системи α Центавра. Віддалена від компонентів A і B на відстань 15 000 ± 700 а.о. (0,02 пк), і має незначну швидкість відносно них. Однак є невелика ймовірність, що це таки окрема зоря.
Проксима перебуває в стані конвективного турбулентного руху, про що свідчать численні спалахи на її поверхні, зафіксовані спостереженнями як у видимому, так і в рентгенівському діапазонах.
Навколо Проксими на відстані 0,05 астрономічної одиниці з періодом 11,2 дні обертається екзопланета — Проксима b — масою щонайменше 1,3 маси Землі. Температура на поверхні планети така, що вода на ній може бути у рідкому стані.
https://www.youtube.com/watch?v=HBmnyVSWgz4
Екзоплане́та (дав.-гр. εξω, exo — поза, ззовні) або позасо́нцева плане́та — планета, що дрейфує космічним простором, або обертається навколо якоїсь зорі, але не нашого Сонця.
https://www.youtube.com/watch?v=yIQZgF5LfUk
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B0
У надрах чорної діри кривизна сили гравітації сягає нескінченності в області, яка називається сингулярністю. Для чорних дір, які не обертаються, сингулярність має форму точки. Сингулярність чорної діри, яка обертається, має форму кільця.
Чорні діри – це найпростіші астрономічні об’єкти у Всесвіті, адже їх можна описати лиш кількома параметрами. Одним з них є обертання (момент імпульсу) чорної діри. У відео розповідається про те, як обертання чорних дір впливає на їхню еволюцію.
https://www.youtube.com/watch?v=hSVQiyh4xoc
